Спецпроект

8 Березня - День... перемоги

Первісна мета Міжнародного жіночого дня - боротьба за права - потонула в Україні у морі квітів. 8 березня чоловіки звично повторять жінкам чудові слова, які наступного ж дня забудуть на ще один рік. І це лицемірство називають у нас жіночим святом...

Первісна мета Міжнародного жіночого дня - боротьба за права - потонула в Україні у морі квітів. 8 березня чоловіки звично повторять жінкам чудові слова, які наступного ж дня забудуть на ще один рік. І це лицемірство називають у нас жіночим святом...

На Заході навіть джентльмени не дарують 8 березня квіти жінкам, а "лише" вимагають на спільних із ними на демонстраціях не дискримінувати тендітню стать, яка й без цього незрівняно привілейованіша у них, аніж у нас.

Голова Чернівецького відділу Союзу українок Олександра Попелюк скаржилася з цього приводу одразу в двох газетах - "Україні молодій" і "Часі": "Закордонні пані, у яких наймичкують наші жінки, сміються з нашого жіночого дня, що, мовляв, надто мало один тільки день на цілий рік. У цих поважних пань жіночих днів значно більше - 360".

Тобто лицемірною скнарістю там вважають якраз радянську традицію відкуповуватися дарами волхвів та данайців від жінок, а не дбати повсякчас, аби ті не мали потреби у тій одноразовій (відтак - нещирій) "великодушності".

Тим паче, що чоловіки, повертаючи своїми подарунками жінкам "заборгованість" за 23 лютого - День захисників Вітчизни, ще й вимінюють за них "індульгенцію" - пиятику 8 березня "винятково за здоров'я дам".

 Святковий стікер від анархістської ініціативи Tigra Nigra. Джерело: zaraz.org

А, може, у нас жінок ощасливлюють раз на рік не тому, що живемо ще не так заможньо, як на Заході, а якраз навпаки - живемо ще не так заможно, як на Заході, тому, що у нас більшість чоловіків ощасливлюють жінок раз на рік?..

Адже щедріші на Заході, аніж у нас, заробітки жінок, яких частіше допускають там у тому числі до керівних посад, не лише поповнюють сімейні бюджети, а й прискорюють кругообіг гроші-товар-гроші.

Заклик укласти Європейський пакт про рівні права жінок і чоловіків у працевлаштуванні й соціальному захисті підписали уряди уже шести країн ЄС. Та й у решті з них не ризикнуть дратувати ніжну половину електорату.

Образ ідеальної домогосподарки в СРСР

А, може, і нам пора прислухатися з цього приводу до поради "Дивись у корінь!", під якою її автори - чотири кузени-росіяни - підписалися колективним псевдонімом Козьма Прутков?

Адже в Міжнародного жіночого дня, ініційованого 1910 року на міжнародній конференції соціалісток німецькою соціал-демократкою (згодом - комуністкою) Кларою Цеткін, була зовсім інша первісна роль, аніж та, яку він виконує у нас ще з часів СРСР.

І роль цю Цеткін сформулювала у повній назві "червоної дати календаря" - День міжнародної солідарності жінок у боротьбі за економічне, політичне й соціальне рівноправ'я. А 1977 року ООН трохи перейменувала його на День із захисту прав жінок і міжнародного миру.

 

Та хіба жінки мають у нас такі ж права, як і чоловіки? Адже кого більше реєструють на біржах праці, однак не приймають на роботу, заощаджуючи на декретних відпустках?..

Відтак 8 березня чесніше було б не "замилювати" їм очі, а перевіряти дотримання закону "Про забезпечення рівності прав жінок і чоловіків", чинного у нас із 1 січня 2006 року.

Зокрема, він стосується працевлаштування, однакової оплати праці представникам різних статей за однакових її умов і кваліфікації, просування по роботі, підприємницької діяльності, соціального захисту та освіти. І передбачає відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації за ознакою статі.

Галицькі феміністки 1930-их проти Гітлера

А тим, хто сумнівається в успіху цієї безнадійної, на думку багатьох, справи, можливо, цікаво буде дізнатися, що 8 березня є доволі... магічною датою. Бо те, за що боролися під час Міжнародного жіночого дня, уже неодноразово досягало своєї мети.

Уже через вісім років після заклику Клари Цеткін боротися 8 березня за полегшення долі передусім жінок-трудівниць, були скинуті чотири монархи - російський, австро-угорський, німецький і турецький, які, втягнувши свої держави у Першу світову війну, поклали на "винуватиць торжества" нестерпний тягар.

 
Причому до падіння першого з них, за яким спрацював "принцип доміно", 8 березня відіграло найбезпосереднішу роль.

Саме цього дня (за юліанським календарем - 23 лютого) 1917 року солдати-українці з Волинського полку не лише відмовилися стріляти в Петрограді у демонстрацію, приурочену до Міжнародного жіночого дня, а й повернули зброю проти російського царя Ніколая ІІ.

Лютнева революція - жіночий бунт, який знищив Російську імперію

А позаяк війська, кинуті проти повстанців, навпаки - приєдналися до них, 2 березня за юліанським календарем (15-го - за григоріанським) Ніколай ІІ зрікся трону.

Відтак найтиражніший російський богослов Андрєй Кураєв запідозрив Клару Цеткін, що насправді вона приурочила Міжнародний жіночий день не до брутально розігнаної поліцією в 1857 році демонстрації робітниць текстильних фабрик Нью-Йорка, а до єврейського свята Пурим. Адже його теж відзначають на початку весни - на честь перемоги, одержаної саме завдяки жінці.

Перський цар Артаксеркс, як стверджує Книга Есфір із Ветхого Завіту - спершу мав намір вирізати усіх євреїв, котрі жили на теренах його держави. Але дружина цього монарха переконала його зробити усе з точністю до навпаки.

Таким чином 8 березня є святом кохання й весни тільки для тих, хто не дратує потенційних... тигриць.

Тож за права жіноцтва і їхню солідарність!

Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?