Ушаков чи Говард? Про історичну пам'ять Херсона

Ім'я Ушакова - це сталінська модель Російської імперії. Зберігаючи сталінський імперський топонім, ми поза волею зберігаємо сталінські імперські міфи

 

Деякий час тому я підняв питання про доцільність повернення центральному проспекту Херсона імені Джона Говарда.

З 1947 року цей проспект носить ім'я Ушакова.

Навколо Федора Федоровича Ушакова створено безліч радянських міфів. У Херсоні їх особливо багато.

Живуть міфи про те, що Ушаков будував кораблі в нашому місті, рятував херсонців від чуми. Іноді навіть чую, що Ушаков будував Херсон. Все це вигадки радянських пропагандистів. Саме, радянських.

Нагадаю, що місцеве самоврядування Херсона в той час, коли воно було відносно вільним, тобто до комуністичного перевороту, назвало одну з центральних вулиць нашого міста на честь англійського філантропа Джона Говарда.

У нашому місті, не найкращому і не передовому, був створений культ шанування Джона Говарда, дивака-англійця, який приїхав до нашого міста наприкінці XVIII століття і помер, рятуючи херсонців.

Через приблизно років тридцять - сорок після смерті Говарда (!) херсонці зібрали гроші і побудували обеліск в його честь.

Обеліск, на щастя, зберігся.

 

Потім, ще через років сімдесят (!) назвали в його честь вулицю. Ім'я цієї вулиці (Говардівська) старожили називали ще навіть на початку 90-х років ХХ століття замість проспекту Ушакова (що зовсім дивно).

Це справжній народний культ особистості. Його радянські комуністи спробували знищити.

І вулицю Говардівську в 1947 році переназвали на честь адмірала Ушакова. До цього Ушакова мало хто пам'ятав в нашому місті, знав і шанував в Херсоні. Ушаков був радянської вигадкою. Навіть пам'ятник Ушакову ліпили не з вигляду справжнього Ушакова, а з актора, який грав його роль в однойменному радянському фільмі.

Про цю байку люблять розповісти херсонські краєзнавці: автор скульптури Ушакова приніс ескіз тодішньому першому секретарю обкому. І той розкричався, мовляв, що Ви мені принесли! Кожна радянська людина знає, як виглядає справжній Ушаков - як лауреат сталінської премії артист Іван Пєрєвєрзєв. Довелося скульптору переробляти адмірала.

І, тепер, найголовніше: ім'я Ушакова з'явилося в 1947 році на карті Херсона невипадково.

Саме в цей період в СРСР перемогла концепція відродження російської імперської величі.

Цілком зрозуміло, що ім'я Ушакова - це сталінська модель Російської імперії. Зберігаючи сталінський імперський топонім, ми поза волею зберігаємо сталінські імперські міфи.

На жаль, сьогодні ім'я Ушакова стало ще одним з центральних постатей так званого "русского мира".

Мощі Ушакова
Мощі Ушакова

Ушаков канонізований Російською православною церквою. Останки його тіла відкопали і постійно тягають на військово-морські свята в Росії.

Шматки його тіла постійно приймають якісь військові паради в Росії.

Я думаю, що настав час повернути Херсону його справжній історичний топонім - вулицю Говардівську.

Олександр Зінченко: "Польща має офіційно перепросити за те, що встала на шляху незалежності України"

Україна проголосила свою незалежність у січні 1918 року майже на рік раніше за Польщу. Але УНР мала чарівних сусідів. Якби Росія, Польща та Румунія не встали на шляху незалежності України - не треба було б за незалежність боротися, ані Шухевичу, ані Бандері, ані Ольжичу, ані Мельнику, ані ОУН, ані УПА.

Наталія Загоруйко: Черчилліана: панорама українських видань. Черчилль та Орвелл крізь оптику Шевельова

Розглядаючи злет Орвелла, Рікс говорить про його вплив у країнах соціалістичного табору й зазначає, що автор роману "1984" передбачив "появу дисидентів – таких, як Солженіцин, Сахаров і Амальрік, які своїми свідченнями про побачене допомогли руйнації Радянського Союзу невдовзі після справжнього 1984 року". Цей список не лише хочеться доповнити – Руденко, Лук'яненко, Чорновіл, Дзюба, Світличний, Стус, Сверстюк, – але й подивитися на Черчилля й Орвелла крізь оптику найвидатнішого українського мислителя XX століття, етнічного німця, який з тієї ж самої причини став Шевельовим, що й династія Саксен-Кобург-Готських у той самий час перетворилася на Віндзорів.

Василь Лопух: Спогад про Любу Волинець та одну залізничну пригоду

Протягом багатьох років я мав приємність не тільки бути знайомим, а й співпрацювати з пані Любою. Завдяки її відкритості до співпраці нам вдалося зберегти і забезпечити доступність до безцінного фонду Українських Січових Стрільців, який містить 4200 фотонегативів на склі (кліше). Цей фонд став основою для створення вебсторінки "Леґіон Українських Січових Стрільців: фотоархів", і тепер тисячі користувачів інтернету мають можливість вільного доступу до цифрових копій ориґінальних фотографій.

Михайло Кальницький: До походження назви Бабиного Яру: уточнені відомості

Нещодавно було вшановано пам’ять жертв масових убивств, які вчинили нацистські окупанти в Бабиному Яру. Ці події залишили гучне відлуння по всьому світу. Але при спогаді про київську місцевість Бабин яр іноді виникає питання: звідки, власне, взялася ця своєрідна назва? Коли вона з’явилася і що означає?