Оксана Забужко: "Good bye, Petrovski!", або Розпечатування "закритого міста"

Про знесення пам'ятника Петровському у Дніпрі: "Мені байдуже - хто, чому і наскільки вдало це організував. В даній ситуації виконавець узагалі неважливий. "Вважайте, що це зробив я!" - пишуть у соцмережах. І я готова підписатись під цією заявою".

: Литва і Україна. До Дня пам'яті захисників свободи

Литовцям в 1918-1920 роках вдалося здати іспит на право мати національну державу - завдяки широкому добровольчому руху, волонтерам тилу та міжнародній допомозі. В Україні ж тоді тривала громадянська війна на тлі зовнішньої агресії Росії.

Ольга Герасим'юк: Моя Мама наводить лад в історії Пирятина

Сьогодні наша мама, я вважаю, зняла частину прокляття з нашого Пирятина - якщо не заперечувати, що воно було: накладене всіма довгими десятиліттями невеселої його історіі. Відтепер ми повертатимемося додому не на вулицю Петровського...

Павел Укєльський: Польща - Україна - історія. Форум прагнення до правди

Історія не може сьогодні розділяти поляків і українців. Однак це не означає, що ми повинні уникати важких тем з минулого. На початку листопада відбулося перше засідання Польсько-українського форуму істориків.

Александр Мусін: Про Сирію, Росію, Париж та Донецьк

Спокойная жизнь Парижа и остального мира зависит сегодня в той же мере от разоружения террористов, сеющих насилие на Донбассе. Мир не может чувствовать себя в безопасности до тех пор, пока на Донбассе и в России есть люди, считающие, что у них есть право убивать.

Лілія Янчук: Межигір’я до і після Януковича

Київська область, УПЦ КП і ЮНЕСКО хочуть відновити комплекс Спасо-Преображенського монастиря в Межигір'ї. Для цього треба провести археологічні дослідження, яких там не проводилося ніколи. А штучні озера на полях для гольфу продовжують руйнувати культурний шар...

Ігор Гарін: Остання брехня. Про що говорив Путін в ООН

Міць обдурення у Третьому рейху і в СРСР, грандіозні витрати на пропаганду, тотальність обману не змогли запобігти падінню двох людоїдських режимів. Нацизм протримався 12 років, а більшовизм - 74.

Ольга Багалій: Декомунізація по-харківськи

Вже зараз очевидно, яким складним буде процес вибору нових топонімів. В місті активно працюють проросійські сили, які будь що намагаються зробити обличчя Харкова "русским". Якщо не комуністичним, то хоча б імперським.

Андрій Руккас: Кілька фактів про 17 вересня 1939 року. Коротко і по суті

Що саме порушив Радянський Союз, коли перетнув кордон із Польщею? Чи підпадають дії СРСР під визначення агресії? Який був план СРСР щодо Польщі? Відповіді про "визвольний похід" Червоної армії 1939-го.

Лев Дроб'язко: "Германофільсько налаштований, чекав приходу німців до Києва"

Одним з тисяч представників української інтелігенції, розстріляним влітку 1941 року, вже під час німецько-радянської війни, був Антон Дроб'язко - суддя, правознавець, редактор словників тощо. Він не приховував критичного ставлення до радянської влади. І шансів вижити у нього не було.

Лукаш Камінський: Не шукаймо легшого шляху

Справжнє примирення між поляками і українцями може стати основою для радикальної зміни долі цілої Центрально-Східної Європи, вирвати її з геополітичного фаталізму останнього століття. Примирення є трудним і болісним процесом. Але сьогодні воно є державним інтересом і для Польщі, і для України.

Віталій Нахманович: "Рідна влада", або Досвід однієї успішної окупації

Комуністична окупація виявилася напрочуд успішною: колаборація набула нечуваних масштабів, а по собі радянські часи залишили позитивну історичну пам’ять у занадто значної частини населення. Прийшов час сказати собі та своїм дітям просту правду: ми жили у лайні й кровищі.

Геннадій Єфіменко: Чи міняли Крим на Таганрог? Історія одного міфу

Жодного обміну між республіками у 1954 році не було. Українська РСР отримала Кримську область, але взамін ніяких територій Російській РФСР не передавала. Це - коротка відповідь на складне питання. Але не все так просто, як видається на перший погляд.

Василь Марочко: "Русскій МірЪ" у Феодосії: заборона слова про Голодомор

Я не можу мовчати, коли у ХХI столітті спалюють книги про Голодомор, сприймаючи це як моторошний Голокост у дії. Нацисти в Німеччині спочатку палили книги, а потім спалювали людей. Книжки спалюють в окупованих Криму та Донбасі, а на полях боїв заживо горять "брати слов'яни" - ось вам наслідки реанімації сталінізму, заперечення Голодомору та ревізії минулого (рос.).

Ірина Виртосу: Майдан як виклик для історика

Французький соціолог Моріс Гальбвакс, засновник нині дуже популярного напрямку досліджень історичної пам’яті, вважав, що "історія як така починається тільки тоді, коли закінчується традиція і соціальна пам’ять тьмяніє". Тобто десь через 50 років потому, як відбулася подія. Коли вона вже вичахла. Коли на події можна дивитися як дослідник, а не як учасники. До того – то лиш політика.

Сергій Пархоменко-Багряний: Край, де козаки досі балакають. У пошуках української Кубані

Президент Росії Путін затиснув будь-які прояви автономізму не тільки на Кавказі, у Поволжі, але й на Кубані. Місцеве населення хоч і суперлояльне до Кремля, все ж пам'ятає про свої історичні корені.

Олександр Зінченко: Стрибай, Конраде! Історія стрибка у свободу

Без падіння Берлінського муру тоді – Європейський Союз не був би можливим сьогодні. Берлінський мур був символом того, що розділяло Європу. А його падіння стало тим, що врешті-решт призвело до її об’єднання. Цей мур зруйнувала Свобода.

Казімеж Вуйціцький: Коротка історія ОУН-УПА для поляків на випадок розмови з українцями

Керівництво ОУН і УПА уявляло собі закінчення Другої світової війни подібним до кінця І війни – великі держави регіону мали бути зруйновані, в результаті чого мусила з’явитися політична порожнеча. В ній ОУН хотіла вибороти місце для своєї держави.

Станіслав Федорчук: Борг честі: Донецький національний університет і ім`я Василя Стуса

Міністерство освіти та науки України 3 листопада повідомило про те, що Донецький національний університет відновлює свою роботу в Вінниці. Всі викладачі, які не погодилися ставати колаборантами ДНР, від сьогоднішнього дня розпочинають роботу на новому місці.

Володимир В'ятрович: Куди веде вулиця Леніна?

Ми не знаємо, якими будуть нові назви вулиць, площ, населених пунктів. Це питання згідно українського законодавства та світової практики мають вирішувати місцеві громади. Але ми точно знаємо, чиї імена мають зникнути з мапи нашої країни, її міст та сіл – імена людей, причетних до масових злочинів, людей, що творили один із найжахливіших тоталітарних режимів в історії людства. Вони назавжди мають лишитися в минулому.