Остап Кривдик: "Аеропорт імені Нахтігалю"

У Галичині склався консенсус щодо фігури лідера ОУН. В негалицькій Україні - ні. Нав'язати всім героя не вдасться. Бандера - частина громадянської війни між радянськими і нерадянськими українцями, котрі зараз потребують примирення, а не продовження виснажливого конфлікту 70-річної давнини.

Євген Гірник: Легіонери "Ваффен СС" у Латвійській республіці: статус і пільги

Ті, хто воював у лавах Латиського легіону, поліції та воєнізованих "загонах самооборони" формально привілеїв за свою службу від Латвійської держави не мають, проте користуються пільгами як учасники національного опору і політрепресовані.

Анатоль Камінський: Репресії проводятися лише кадрами з "чекістською" субкультурою

"Для НКВД сама вже національна свідомість українця сприймалась як антидержавний злочин". Від розстрілів літа 41-го до неосталінізму Януковича-Хорошковського-Могильова. Закручування гайок і відродження радянських цінностей на марші...

Ростислав Мартинюк: Від Саліни до Берліна, і назад. Словаччина у пошуках самої себе

Словацька ідентичність ще в процесі боротьби із шовінізмами Угорщини, Чехії, РФ і навіть ЄС. Нестійка, вона й сама продукує внутрішній, словацький шовінізм - щодо української Пряшівщини передусім.

Ярослав Грицак: Джентльмен з Коломиї. Пам'яті Богдана Осадчука

Богдан Осадчук належав до тої нечисленної групи людей, які замолоду - тобто ще у міжвоєнну добу - зуміли встояти перед спокусою і націоналізму, і комунізму... Найкраще цей досвід підсумував Чеслав Мілош, один зі знайомих Осадчука: пограниччя вчить любити не абстрактне людство, а конкретних людей.

Андрій Старостін: В жовтні 1961-го кияни зруйнували московську футбольну монополію

50 років тому українці вперше стали чемпіонами СРСР з футболу. Попереду буде європейське визнання, Блохін і Шевченко, тренерський геній Лобановського і "шуби Суркіса". А поки добрі слова від легендарного спартаківця (рос.).

Іван Патриляк: На війні, як на війні

Якщо йдеться про польсько-українське протистояння 1940-х років, українські вчені рухалися у фарватері польської історичної думки. Щойно лунали незгодні з таким станом речей голоси, як людей "затюкували" звинуваченнями в "ура-патріотизмі", "необ'єктивності", "варварстві"...

Вахтанг Кіпіані: Нелегко бути Мазепою в Росії... 5 років тому убили журналістку Політковську

Мав честь представляти авторку книги "Друга чеченська" перед переповненим залом Будинку вчителя в Києві. Відтак забіг на пару хвилин до її помешкання в Москві, хотів поговорити...

Олександр Ткачук: Обмежене вшанування. Не треба ділити жертв Бабиного Яру

Робоча група урядового оргкомітету з 70-річчя трагедії Бабиного Яру була створена виключно з представників частини єврейських організацій. Інші організації були проігноровані. Забуто про українців, росіян, ромів і людей інших національностей.

Богдан Червак: Бабин Яр: відновити історичну правду

Яр мав би стати місцем спокою та скорботи, натомість перетворившись на предмет політичних, а подекуди міжнаціональних і міжрелігійних суперечок. Робляться спроби перекреслити правду щодо загибелі від рук нацистів тисяч українських патріотів...

Вікторія Лупенко: Антитабачниківські уроки історії

Наша відповідь новим підручникам для 11-го класу - мультимедійні захоплюючі презентації про білі плями української історії для учнів. Про Конотопську битву, Голодомор, Київську Русь і ще багато чого. Чекайте незабаром. В усіх школах країни.

Вахтанг Кіпіані: Іди і дивись!

"Голокост від куль" - це документальне відображення катастрофи, яка знищила унікальну цивілізацію людей, які століттями жили на українській землі, вірили в Б-га, говорили на їдиш... Про те, куди в 1941-44 роках зникли євреї, багато не пишуть. Як раніше не писали про те, куди в 1933-му зникли українці.

Лев Дроб'язко: Бабин Яр переїздить? Театр абсурду напередодні річниці трагедії

Дозволю собі розмову про маніпуляції з пам'яттю про трагічні події 1941-го почати зі старого анекдоту. Коли багатий єврей оселявся на новому місці, він насамперед будував дві синагоги: в одну він ходитиме, а в іншу - "ані руш!".(рос.)

Остап Козак: Волинська трагедія: Янукович і пастка для історичної пам'яті

Янукович може потрапити у пастку, вміло розставлену дружньою польською стороною. Наші високопосадовці неодноразово демонстрували неперебірливість у сфері історичної пам'яті, чим люблять користуватись не лише поляки.

Геннадій Іванущенко: Двадцять років тому діяльність Компартії припинили. Тимчасово...

20 років тому почав діяти указ Президії Верховної Ради "Про тимчасове припинення діяльності Компартії України". Привертає увагу фраза: "з метою забезпечення умов розслідування справи та стабілізації суспільно-політичної ситуації...".

Вахтанг Кіпіані: "Спасибо жителям Донбасса" за їхню владу в нашій столиці

Журналісти, як правило, мають добру фантазію. Але уява не здатна була передбачити отой стан гніву в душах тисяч киян, коли одного прекрасного дня, а саме сьогодні!, прокинулись вони в чужому місті. Приставлений Януковичем "мер" Попов поставив на собі крапку.

Ігор Голод: "За" незалежність - більше. Хоч і менше половини українців

Падіння незалежницьких настроїв пов'язане не з розчаруванням, а зі зневірою загалом. Прихильники суверенної України не стали її противниками - їм просто стало байдуже. І це ресурс для тих, хто все ще вірить у Незалежність.

Ярослав Грицак: Поради і на добре і на зле. З мене роблять ворога народу

Якийсь добряга-чоловік не полінувався сісти в автобус, приїхати в моє рідне село, розвідати, де живе моя мама, і, спитавши на порозі хати, чи в неї міцне серце, вручив їй газету "Свободи": "Нате, читайте, що пишуть про вашого сина"...

Ігор Чорновол: Шевченківська премія для львівських плагіаторів. Початок суду

Від часу публікації "ІП" тексту про присудження Шевченківської премії Роману Гораку та Ярославові Гнатіву за працю з очевидними ознаками дослівного плагіату минуло вже майже півроку. 27 липня відбулося перше судове засідання в справі мого позову до лавреатів.

Ігор Дерев'яний: Історія Голоду: "Він ще живий, бо очі відкриті, а лежить як мертвий"

Куркулі - це працьовиті люди, яким учепили ярлик. Їх у Сибір, а тут залишилися, улюблені для совєтской власті, бідняки - і багато з них тому були бідні, бо ж ледачі, не хотіли працювати як треба!