Спецпроект

Селяни проти замків. Будівництво під скельною фортецею "Тустань"

Забудовник днями змінив русло потічка, щоб отримати 25 метрів між ділянкою та річкою. Це прямо на галявині, де щороку проводиться фестиваль середньовічної культури "Ту Стань".

Унікальні заповідники не лише Криму, але й Карпат привертають увагу заможних людей. Понад півроку дирекція історико-ландшафтного комплексу "Тустань" конфліктує з забудовником на території заповідника, де в IX–XIV століттях існувало скельне місто-фортеця.

Тустань - пам’ятка історії, археології, архітектури, природи, яка, за визначенням деяких науковців, єдина в Європі. Чи вдасться захистити фортецю, яка вистояла навіть перед татаро-монголами?

Представники громадських організацій і дирекція заповідника протестували під стінами Львівської обласної адміністрації. Вони представили перехожим і владі флеш-моб "Захисти фортецю".

Учасники дійства одягнули історичні костюми, били в барабани і демонстрували фотографії із зображенням забудови території фортеці.

 
 Дирекція заповідника і забудовник конфліктують півроку

Директор історико-культурного заповідника "Тустань" Василь Рожко розповів, що від червня триває конфлікт з місцевим підприємцем Михайлом Щуром, який влітку почав будівництво на території міста-фортеці.

Це не акція протесту проти забудови. Це нічний бій під час фестивалю "Тустань". Фото звідси

Сільрада села Урич надала цій людині дозвіл на будівельні роботи на його ділянці.

Однак, за словами начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Василя Івановського, підприємець розпочав будову з порушенням пам’ятко-охоронного законодавства, бо не мав жодних погоджень з боку охоронних служб культурної спадщини.

А за це навіть передбачена кримінальна відповідальність, наголосив чиновник, оскільки, за його словами, чоловік почав будову на території заповідника незаконно, попри те, що, за документами, земля у його власності.

Під тиском громадськості Генпрокуратура заборонила продовжувати будівництво і Сколівський районний суд зупинив роботи, а техніку забрано з ділянки.

"Конфлікт виник тому, що ми з’ясували, що підприємець змінив цільове призначення, замість житлового будинку почав будувати готель. Тому ми звернулись у різні інстанції, і суд заборонив будь-які будівельні роботи на землі, що входить до території заповідника, – розповів Василь Рожко (батько якого з 1971 року став пропагувати дослідження Тустані)".

За словами Василя Рожка, забудовник днями змінив русло потічка у межах охоронної зони і зрізав гребінь материкової породи, щоб отримати 25 метрів між ділянкою та річкою, відсунувши таким чином прибережну захисну смугу.

Змінене русло потоку

Це зроблено на галявині, де відбувається щорічний фестиваль середньовічної культури "Ту Cтань".

"Ми маємо акт перевірки, що русло змінено не у тому напрямку, як це зазначено на старій карті. Дирекція заповідника подала скарги у різні служби і, зокрема, сподівається на позитивне рішення суду щодо дій забудовника. Для нас важливо не допустити незаконних дій на території заповідника, щоб всі побачили, що заборонено для будь-кого", – зазначив Василь Рожко.

Адже є чимало охочих будуватись на території Тустані.

Усі звинувачення підприємець відкидає

Натомість підприємець Михайло Щур заперечив в коментарі радіо "Свобода" звинувачення на свою адресу.

Передусім він наголошує, що має намір будувати житловий будинок на новій земельній ділянці, яку йому пообіцяли виділити замість старої. Але досі, за його словами, управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА не надало йому висновків щодо використання ділянки.

Загальний вигляд. Схему зробив жж-юзер pekelnyi-bulba

"Я перевів русло потічка у такий напрям, як це було давніше. Вони хочуть, щоб я не будував на старій ділянці, бо це заповідник, а висновків на нову ділянку не дають. Я показую усю документацію, що я будуватиму житловий будинок, а мені пишуть, що я будую готель або ресторан. Приїжджають зі Львова і роблять бізнес собі у Тустані, – каже Михайло Щур. – А ще хочуть захопити усі землі, щоб я нічого не робив, а іншим впливовим людям можна буде".

Начальник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Василь Івановський каже, що конфлікт довкола Тустані штучний, оскільки ще з самого початку не знайшли порозуміння дирекція заповідника і забудовник.

Але він сподівається, що невдовзі проблему вирішать, і запевняє, що нову земельну ділянку Михайлові Щуру виділили і зараз триває оформлення необхідної документації всіма відповідними службами.

 
Скелі Тустані можуть поповнити список ЮНЕСКО?

Сім скель поблизу села Урич Сколівського району – улюблене місце відпочинку туристів, бо вражає своєю красою та унікальністю.

Ще з кінця IX століття скельні комплекси освоювало плем’я хорватів, тоді ж і будувалось місто-фортеця Тустань, яке було у Карпатській лінії оборони Київської Русі, а згодом Галицько-Волинського князівства.

На скелях збереглись сліди дерев’яної забудови IX–XIII століть. Схожого немає ніде у Європі, кажуть деякі науковці.

Загальний вигляд скель, у яких була фортеця. Фото: delfi.ua

Комплекс скель перебуває під охороною Національного парку "Сколівські Бескиди" та історико-культурного заповідника "Тустань" з 1994 року.

Нині дирекція заповідника готує документи для подання в ЮНЕСКО з проханням включити наскельне місто Тустань у список Світової спадщини як культурний здобуток України.

Джерело: радіо "Свобода"

Фото на головній: segodnya.ua

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.