Спецпроект

Селяни проти замків. Будівництво під скельною фортецею "Тустань"

Забудовник днями змінив русло потічка, щоб отримати 25 метрів між ділянкою та річкою. Це прямо на галявині, де щороку проводиться фестиваль середньовічної культури "Ту Стань".

Унікальні заповідники не лише Криму, але й Карпат привертають увагу заможних людей. Понад півроку дирекція історико-ландшафтного комплексу "Тустань" конфліктує з забудовником на території заповідника, де в IX–XIV століттях існувало скельне місто-фортеця.

Тустань - пам’ятка історії, археології, архітектури, природи, яка, за визначенням деяких науковців, єдина в Європі. Чи вдасться захистити фортецю, яка вистояла навіть перед татаро-монголами?

Представники громадських організацій і дирекція заповідника протестували під стінами Львівської обласної адміністрації. Вони представили перехожим і владі флеш-моб "Захисти фортецю".

Учасники дійства одягнули історичні костюми, били в барабани і демонстрували фотографії із зображенням забудови території фортеці.

 
 Дирекція заповідника і забудовник конфліктують півроку

Директор історико-культурного заповідника "Тустань" Василь Рожко розповів, що від червня триває конфлікт з місцевим підприємцем Михайлом Щуром, який влітку почав будівництво на території міста-фортеці.

Це не акція протесту проти забудови. Це нічний бій під час фестивалю "Тустань". Фото звідси

Сільрада села Урич надала цій людині дозвіл на будівельні роботи на його ділянці.

Однак, за словами начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Василя Івановського, підприємець розпочав будову з порушенням пам’ятко-охоронного законодавства, бо не мав жодних погоджень з боку охоронних служб культурної спадщини.

А за це навіть передбачена кримінальна відповідальність, наголосив чиновник, оскільки, за його словами, чоловік почав будову на території заповідника незаконно, попри те, що, за документами, земля у його власності.

Під тиском громадськості Генпрокуратура заборонила продовжувати будівництво і Сколівський районний суд зупинив роботи, а техніку забрано з ділянки.

"Конфлікт виник тому, що ми з’ясували, що підприємець змінив цільове призначення, замість житлового будинку почав будувати готель. Тому ми звернулись у різні інстанції, і суд заборонив будь-які будівельні роботи на землі, що входить до території заповідника, – розповів Василь Рожко (батько якого з 1971 року став пропагувати дослідження Тустані)".

За словами Василя Рожка, забудовник днями змінив русло потічка у межах охоронної зони і зрізав гребінь материкової породи, щоб отримати 25 метрів між ділянкою та річкою, відсунувши таким чином прибережну захисну смугу.

Змінене русло потоку

Це зроблено на галявині, де відбувається щорічний фестиваль середньовічної культури "Ту Cтань".

"Ми маємо акт перевірки, що русло змінено не у тому напрямку, як це зазначено на старій карті. Дирекція заповідника подала скарги у різні служби і, зокрема, сподівається на позитивне рішення суду щодо дій забудовника. Для нас важливо не допустити незаконних дій на території заповідника, щоб всі побачили, що заборонено для будь-кого", – зазначив Василь Рожко.

Адже є чимало охочих будуватись на території Тустані.

Усі звинувачення підприємець відкидає

Натомість підприємець Михайло Щур заперечив в коментарі радіо "Свобода" звинувачення на свою адресу.

Передусім він наголошує, що має намір будувати житловий будинок на новій земельній ділянці, яку йому пообіцяли виділити замість старої. Але досі, за його словами, управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА не надало йому висновків щодо використання ділянки.

Загальний вигляд. Схему зробив жж-юзер pekelnyi-bulba

"Я перевів русло потічка у такий напрям, як це було давніше. Вони хочуть, щоб я не будував на старій ділянці, бо це заповідник, а висновків на нову ділянку не дають. Я показую усю документацію, що я будуватиму житловий будинок, а мені пишуть, що я будую готель або ресторан. Приїжджають зі Львова і роблять бізнес собі у Тустані, – каже Михайло Щур. – А ще хочуть захопити усі землі, щоб я нічого не робив, а іншим впливовим людям можна буде".

Начальник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Василь Івановський каже, що конфлікт довкола Тустані штучний, оскільки ще з самого початку не знайшли порозуміння дирекція заповідника і забудовник.

Але він сподівається, що невдовзі проблему вирішать, і запевняє, що нову земельну ділянку Михайлові Щуру виділили і зараз триває оформлення необхідної документації всіма відповідними службами.

 
Скелі Тустані можуть поповнити список ЮНЕСКО?

Сім скель поблизу села Урич Сколівського району – улюблене місце відпочинку туристів, бо вражає своєю красою та унікальністю.

Ще з кінця IX століття скельні комплекси освоювало плем’я хорватів, тоді ж і будувалось місто-фортеця Тустань, яке було у Карпатській лінії оборони Київської Русі, а згодом Галицько-Волинського князівства.

На скелях збереглись сліди дерев’яної забудови IX–XIII століть. Схожого немає ніде у Європі, кажуть деякі науковці.

Загальний вигляд скель, у яких була фортеця. Фото: delfi.ua

Комплекс скель перебуває під охороною Національного парку "Сколівські Бескиди" та історико-культурного заповідника "Тустань" з 1994 року.

Нині дирекція заповідника готує документи для подання в ЮНЕСКО з проханням включити наскельне місто Тустань у список Світової спадщини як культурний здобуток України.

Джерело: радіо "Свобода"

Фото на головній: segodnya.ua

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.