Спецпроект

"Розвіяні міфи" на підставі архіву СБУ

У київському видавництві «Фенікс» побачила світ книга-збірник історичних статей та нарисів «Розвіяні міфи». В основу нарисів переважно покладені раніш не доступні документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України, інших архівосховищ України, мемуарна й наукова література.

Співавторами нового видання виступили заступник голови Українського інституту національної пам‘яті, доктор історичних наук, професор Дмитро Вєдєнєєв та заслужений журналіст України Сергій Шевченко (відомі громадськості по спільній книзі «Українські Соловки» та численним історико-публіцистичним виступам у провідних періодичних виданнях України).

Перша частина нарисів - «У вирі Української революції» - містить, зокрема, розповідь про унікальну «розстрільну» справу вояків УНР, які потрапили у полон під Базаром під час Другого Зимового походу Армії УНР у 1921 р.

У другій частині - «Як нищили інтелект нації» - зосереджується увага навколо незаконно репресованих визначних постатей національної державності, культури й науки - прем'єра УНР Володимира Чехівського, академіка Михайла Кравчука, митців Гната Хоткевича, Михайла Бойчука та інших представників «розстріляного відродження». Йдеться про моторошну історію масового розстрілу соловецьких в'язнів у листопаді 1937 р. в Сандормосі (Карелія) тощо.

Злободенні проблеми Другої світової війни (новий погляд на масштабні операції зі звільнення України від нацистських загарбників у 1943-1944 роках, внесок радянських спецслужб й партизанського руху в Перемогу та ніші) висвітлюються в нарисах розділу «У боях за майбутнє України».

Нарешті, матеріали розділу «Протистояння» неупереджено, на основі солідного масиву архівних матеріалів висвітлюють драматичне протистояння радянських спецслужб та руху ОУН і УПА - проблему, болючу і для свідомості сучасників.

Видання супроводжується унікальними фотоматеріалами з архівів, авторськими фотоматеріалами С.Шевченка.

За повідомленням сайту УІНП, книга видана коштом однофамільців за інформаційної підтримки Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» (президент Людмила Мех), Клубу знаменитих Шевченків (засновник Олексій Шевченко).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.