Спецпроект

Халял і харам. "Дозволенное и запретное в исламе"

Діє своєрідна презумпція дозволеності – якщо Аллах або пророк Мухаммед не заборонив. Не толерується возвеличення "безбожников и распутников типа язычников, коммунистов, опустившихся актёров".

Що читаємо? Книгу, яка витримала більше 40 видань у дуже багатьох країнах і чималою кількістю мов. Отже, "Дозволенное и запретное в исламе" (Москва, видавництво "Умма", 2007). Її автор – видатний єгипетський проповідник, шейх Юсуф Кардаві, який "к десяти годам… уже знал наизусть весь Коран".

Що цікавого? Ключові слова в означеній темі – халял і харам. Дозволене і заборонене. Порушник, "вышедший за пределы этого правового поля будет наказан Творцом после смерти, а при жизни должен понести кару в соответствии с нормами шариата".

Людина, на думку богослова, займає серединне становище, між янголами та тваринами – "обладая всем необходимым, чтобы достичь или даже превзойти духовную высоту ангелов, он может… пасть до уровня самой примитивной твари или даже ниже".

Людство протягом довгого часу шукало істину, але часто збивалося на манівці "дозволяя многое из того, что является нечистым, и запрещая чистое".

1979: Ісламська революція в Ірані

В доісламські, язичницькі часи арабські племена робили те, що згодом було заборонено Пророком. Скажімо, вживали алкоголь, випозичали під відсотки і навіть вбивали власних новонароджених дівчат. Останнє вважалося ганьбою і батько вбивав малечу "путём перерезания им горла или закапывания живьём в землю".

Іслам створив баланс між тим, "что такое хорошо и что такое плохо". І, як це не буде дивно, "круг запрещённого в Исламе весьма невелик, в то время как разрешённое безгранично". Діє своєрідна презумпція дозволеності – якщо Аллах через аят Корану або пророк Мухаммед не заборонив – "принимайте Его милость". Це стосується як речей, предметів і продуктів, так і людських стосунків.

 

Авторитетні імами рідко коли беруть на себе функцію церберів – вони, зазвичай, кажуть "мне это не нравится", "я не сторонник этого" тощо. "Чрезмерно усердствующие сгинут" – це про релігійних фанатиків, які все забороняють. Адже сам "Всевышний выступает против самозваных запретителей".

Заборонено лише нечисте чи некорисне. А все, що корисно, - халял. Якщо користь переважує шкоду – теж халял. Якщо навпаки – харам.

Вигодою ісламу автор називає те, що Аллах, якщо щось і заборонив, натомість дав щось краще: скачки замість азартних ігор, торгівлю замість лихварства, шлюб замість гомосексуалізму, бавовну та шерсть замість натурального шовку ("это одежда безнравственных мужчин") тощо.

Харамом є і те, що веде до хараму. Так, оскільки іслам прямо забороняє позашлюбні стосунки, то не дозволяється і те, що цьому сприяє – спокусливі наряди, демонстрація наготи, "не вызванное необходимостью общение представителей противоположных полов", еротична література, викличні малюнки і тому подібне.

"Мусульманин не вправе запрещать другим и разрешать себе". Цим іслам відрізняється від юдаїзму, де теж не дозволяється позичати гроші – тільки "своїм", але людям чужої віри або язичникам – будь ласка.

Рослинна їжа та напої – це халял. Крім п’янких напоїв: з меду, фініків, винограду, ячменю, пшениці тощо. І кількість спожитого не має значення: "Если опьяняет полный бурдюк, то его глоток – тоже харам".

Мусульманину не дозволяється виробляти, перевозити алкоголь. Не можна навіть продавати виноград для виготовлення вина чи оковитої.

Цікавою є позиція щодо мясоїдства – "мы понимаем, что животные не были сотворены ради них самих, они не наделены разумом или свободой выбора, а были созданы для человека".

Фльм про порятунок дипломатів США від революції в Ірані отримав премію

Категорично не можна їсти мертвечину (нею, зокрема, вважають тварин, які загинули при падінні, забитих палицями, вбитих рогами тощо), кров і свинину. Але в Корані сказано – "Если же кто вынужден это делать, не будучи нечестивцем и преступником, то нет на нём греха. Воистину, Аллах – Прощающий, Милосердный". Головне – аби не заради задоволення та злочину.

Мусульманин не повинен отримувати якісь блага (м’ясну їжу, в даному випадку) без мети, наміру та витрачених сил. Водночас у полюванні, вирощуванні худоби, праці м’ясника "имеют место намерение, стремление и труд".

Про свинину. На думку богослова, "здоровая человеческая природа находит свинину отвратительной, так как основной рацион свиньи составляют нечистоты и скверна". Стверджує, що поїдання цього м’яса особливо небезпечно через можливість підхопити свинячого ціп’яка – кількаметрового черв’яка-паразита, який здатний жити і в людському організмі. Інші мусульманські дослідники кажуть про іншу небезпеку – постійне споживання свинини викликає послаблення почуття ревності до дружин. Ось воно що…

Головною причиною неможливості їсти м'ясо, загризеної хижаком тварини, є… збереження людської гідності. Бо "унизительно доедать остатки за зверьми". Винятком є м'ясо викинутого на берег кита і померла сарана, Аллах дозволив їх їсти.

Іслам забороняє тримати собак без особливої на то потреби (тільки мисливських або охоронців дому), бо гроші, які йдуть на їхнє утримання та дресирування, краще б було використати на допомогу бідним людям, а час, який хазяїн витрачає на тварину, – на родичів і друзів.

1988: Афган. Радянських полонених міняють на моджахедів

В домі мусульманина не може бути статуй, якій мають форму людського тіла ("ангелы не войдут в [такий] дом"). Аллах звертається до тих, хто картинами чи скульптурами хоче продемонструвати свою гординю та всемогутність і каже – "Кто может быть более дерзким, чем тот, кто пытается творить подобное Моему творению! Пусть создадут крупинку! Пусть сотворят ячменное зерно!".

При цьому обмеження не стосується дитячих іграшок, які зроблені в форму ляльок чи тварин, бо їх роблять не для поклоніння, а для гри і навчання.

Фотографії іслам дозволяє, якщо вони не містять зображення забороненого. Не толерується возвеличення "безбожников и распутников типа язычников, коммунистов, опустившихся актёров".

Не можна: робити татуювання, робити пластичні операції, вищипувати брови, використовувати перуки та шиньйони, обточувати зуби, носити дуже дорогий або прозорий одяг. Той, хто демонструє свій сором – "отклоняется от пути Ислама в сторону шайтана".

Мусульмани в одязі мають відрізнятися від християн, юдеїв та інших народів – "кто подражает какому-либо народу, тот сам является одним из них".

Релігія забороняє чоловікам носити золоті прикраси (срібні можна). Це засіб боротьби з проявами чоловічої слабкості та соціальної несправедливості.

Мусульмани зобов’язані працювати. "Истинные верующие – не те, которые восседают в мечетях, дервишских обителях и монастырях. Истинные верующие – это деловые люди (бизнесмены), которых их мирские дела не отвращают от религиозных предписаний". Чесний торгівець прирівнюється Аллахом до Пророків, праведників і шахідів.

А тепер увага, бо дуже актуально для України. Іслам вважає недопустимим, щоб правовірний наймався на роботу, не маючи достатньої кваліфікації особливо в галузях –– управління та правосуддя. Що тут скажеш – Аллах акбар!

Святиня мусульман - Мекка

Пророк Магомет мав 9 дружин, але на то була воля Аллаха. Нині мусульманин може мати лише чотири дружини, та й це обумовлюється купою різноманітних умов.

Справжні мусульмани не мають кидати друг на друга нескромні погляди. "Глаза могут прелюбодействовать", а тому "Всевышний повелел верующим мужчинам и женщинам опускать друг перед другом глаза, дабы сохранить своё целомудрие".

Будь-яке використання косметики та активне використання парфумів поза помешканням є харамом.

З метою не допустити гріховного збудження і навіть сороміцьких помислів чоловікам і жінкам, які не є родичами, заборонено усамітнюватися.

"Для вас будет лучше, если вам в голову вонзят железную иглу, нежели чем притронуться к женщине [незаконно]". Це робиться для унеможливлення чуток і захищає честь обох. Іслам виступає за статеві зносини тільки в шлюбі і проти "безбрачия и отрешённости от законных половых отношений".

Омар Дерменджі: "Жіноче султанування в Туреччині почали і закінчили українки"

Жінка, котра "достигает половой зрелости", може демонструвати чужим чоловікам тільки обличчя та кисті рук. Але є дюжина категорій осіб, кому щастить дивитись на волосся, вуха, шию, гомілку, руки "своїх" жінок – це її чоловік ("могут видеть друг у друга всё, что они пожелают"), батьки, дід, свекор, дядя, брати, сини чоловіка від іншого шлюбу, сини братів і сестер, жінки-родички (обов’язково мусульманки), раби (іслам розглядає їх як членів родини), слуги, які в силу розумової або фізичної причини не здатні відчувати статевий потяг. І, звісно, діти, які не відають, що таке жіноча краса й нагота.

Мусульманка не може вийти заміж за людину іншої віри за жодних обставин. Чоловік мав би спочатку спробувати знайти єдиновірну, але може одружуватися на християнках чи юдейках, бо вони належать до людей Писання ("иудаизм и христианство возникли как Божественное Откровение, хотя со временем были искажены"). Це не стосується тих, хто живе в діаспорі, адже цей ліберальний припис зменшує шанс тамтешніх мусульманок створити родину.

Казахська родина Тараса Шевченка

Ну, і про завжди актуальне. "Человечество – это единая семья и покушение на одного из её членов физически равносильно покушению на всё человечество". Право вбити існує лише в трьох випадках – як кара за навмисне вбивство, доведений перелюб для того, хто перебуває в законному шлюбі, віровідступництво з публічним оголошенням – викликом ісламській общині. Отже, терористи з точки зору класичного ісламу, роблять замахи на все людство і є злочинцями.

Фраза. "Глупо, когда кто-то получив свечу, чтобы не остаться во мраке, гасит её и бредёт впотьмах… Ислам означает постижение мира путём сознательного и преданного подчинения воле и руководства Аллаха".

Джерело: tsn.ua

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.