Спецпроект

"На гребені боротьби. Діяльність В'ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр."

Книга становить цінність як для наукової спільноти, так і для суспільства в цілому, оскільки в ній розкрито суттєві, ще не піддані науковому аналізу, моменти нашого недавнього минулого, рельєфно подано діяльність відомого політика та журналіста.

Нещодавно трапилася цілком неординарна подія - було опубліковано перше змістовне дослідження про діяльності видатного політичного і державного діяча, лідера Народного руху України, людину, яку по праву зараховують до числа Великих Українців - В'ячеслава Чорновола.

Книжка називається „На гребені боротьби. Діяльність В'ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр.". Її автором є молодий київський історик Василь Деревінський. Знаковість виходу книги полягає в тому, що до цього не було жодної ґрунтовної наукової чи публіцистичної публікації про здійснювану В. Чорноволом діяльність в ході українського національного відродження другої половини 1980-х років. Більше того, вся його багатогранна робота висвітлена на сьогодні лише фрагментарно в поодиноких книгах і статтях. Хоча, існує значний фактичний матеріал про нього, який ще не став об'єктом зацікавлення дослідників нашої минувшини, про що свідчить видання перших шести томів десятитомника праць В. Чорновола.

Книга розпочинається викладом матеріалу про відновлення активної громадсько-політичної діяльності, після повернення з ув'язнення та заслання. Тут проаналізовано відкритого листа В'ячеслава Чорновола до генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова. Важливість документу полягає в тому, що він, подібно як і праці В. Чорновола про радянські політичні репресії 1960-х рр., теж спричинив великий резонанс в СРСР і поза його межами. Фактично став заявою українських політв'язнів про відновлення активної діяльності в Україні легальнодіючої політичної опозиції, а також чи не найвсесторонішим і найглибшим відзивом українського патріота про горбачовську "перебудову".

Розглянуто в книжці діяльність В. Чорновола зі створення позацензурного журналу другої половини 1980-х рр. - "Українського вісника" , розкрито його програмові завдання та зміст. Подано як відбувалося формування редакційної колегії журналу, в яких умовах здійснювалась підготовка і випуск "Вісника" та який він зробив вплив на становлення незалежних українських ЗМІ й активізацію громадськості.

Значну увагу в книзі присвячено висвітленню діяльності Чорновола зі створення та становлення Української гельсінської спілки, як організації, що відіграла значну роль у поступі українського народу до державної незалежності. Досліджено причини та особливості утворення УГС, проаналізовано її програмний документ, розглянуто діяльність. Відображено внесок В. Чорновола у заснування і розгортання роботи прес-служби Спілки, яка зробила значний внесок у ефективність роботи УГС.

З широкого кола питань, якими займався В. Чорновіл у другій половині 1980-х рр., привертає увагу і потребує належного опрацювання його роль у створенні Народного руху України. Тож, в книжці розкрито ставлення Чорновола до потреби утворення Руху, досліджено його вплив на становлення цієї потужної української організації. Своє місце в праці знайшло висвітлення участі політика у виборчих кампаніях народних депутатів  у 1989 р. та до Верховної Ради СРСР УРСР у 1990 р.

В праці звернута увага й на те, якими методами і засобами радянська влада намагалася знешкодити й зломити нестримного лідера, відображено результати такої її діяльності та ставлення до цих дій громадськості.

Слід додатково наголосити, що запропонована читачам книга становить значну цінність як для наукової спільноти, так і для суспільства в цілому, оскільки в ній змістовно розкрито суттєві, ще не піддані глибокому науковому аналізу, моменти нашого недавнього минулого, рельєфно подано діяльність В'ячеслава Чорновола. Тому не викликає сумнівів, що книга стане в пригоді як науковцям, так і широкому колу читачів, посприяє поглибленню осмислення цієї непересічної постаті.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.