Спецпроект

День окупації по-татарськи

Молоді поволзькі націоналісти кличуть неросійські народи Росії разом відзначити 15 жовтня - "День пам'яті захисників Казані", котрі полягли під час нападу військ царя Івана Грозного.

Ідея відзначати подвиг тих, прийняв мученицьку смерть, захищаючи Казань 1552 року, належить казанському студентству, об'єднаному у Всесвітній форум татарської молоді та Рух нового покоління «Узебез» («Ми самі»), а також Всетатарському громадському центру ім. Марата Мулюкова.

«Невже зараз нам треба опинитися на краю прірви, щоб згадати свою історію і усвідомити її важливість? У нас татар День Пам'яті повинен бути днем загальної жалоби і в календарі має офіційно відображатися як День Пам'яті», - заявляють активісти.

Ось вже 20 років татарська інтелігенція і лідери національних громадських організацій вимагають від влади Татарстану зведення монументального комплексу предкам, які "полягли смертю шахідів" при взятті Казані 1552 року, на площі - під мечеттю Кул Шаріф.

«Хто ж повинен увічнити пам'ять воїнів? У той же час у московському Кремлі придумали і організували піар-акцію, так звану «Куликовську битву». Стверджуючи, що це битва, є «переломним моментом у великоруській історії» тим самим, принижуючи тюркські народи і нас, казанських татар» - йдеться в зверненні.

Сайт "Уграїна" пише, що до участі в меморіальних заходах запрошено не тільки татар, а й великорусів, башкир, чувашів, марі, ерзян, удмуртів тощо.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.