Спецпроект

"Солідарність" на вулиці Мазепи

За іронією долі, демонтаж комуністичної системи розпочали працівники закладу імені Леніна - вождя радянських комуністів, який у теорії обіцяв людям свободу та добробут, а на практиці запровадив терор, довів країну до злиднів та неволі.

У приміщенні Київської міської галереї «Лавра» (вул. Лаврська, 1/І.Мазепи, 17) триває документальна виставка "Шляхи до свободи: через "Солідарність" до Європи з нагоди 30-річчя Незалежної Профспілки "Солідарність".  

На території Ґданської судноверфі ім. Леніна у Ґданську у серпні 1980 року народилась «Солідарність» - суспільно-політичний рух, який дав польському суспільству надію на здійснення мрій про незалежність.

18 днів страйку завершились 31 серпня, коли було підписано порозуміння між страйкарями та владою. Воно стало символічною датою початку кінця комунізму у Європі.

Ці події стали початком процесу краху комунізму у багатьох країнах. За іронією долі, демонтаж комуністичної системи розпочали працівники закладу імені Леніна - вождя радянських комуністів, який у теорії обіцяв людям свободу та добробут, а на практиці запровадив терор, довів країну до злиднів та неволі.

Виставка «Шляхи до свободи» розповідає про людей, які намагались втілити в життя мрії про незалежність поляків, що живуть у Польській Народній Республіці. Ця виставка присвячується усім їм. За рішенням Ялтинської конференції 1945 року було ліквідовано Другу Річпосполиту, а керівництво нової держави практично віддали Сталіну. Хоча Західна Європа визнала Ялтинський договір, Польща ніколи з ним не погодилась. Після війни, суспільство багато разів демонструвало свою любов до свободи.

Роки 1956, 1966, 1968, 1970, 1976, 1979, 1980, 1988 - це основні дати, що стали сходинками на польському шляху до свободи. Без розуміння цих моментів в історії незалежності не можна зрозуміти феномену, яким стала «Солідарність» 1980 року.

Виставка працює до 30 жовтня 2010 року. Вівторок-неділя 11:00-19:00

Огляд виставки з екскурсоводом: середа-п'ятниця 14:00-17:00, вівторок, субота, неділя 12:00-15:00

Замовлення екскурсій за тел.: 288-03-04

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.