Спецпроект

Російсько-німецьке кіно про 90-річного "нациста" на прізвище Дем’янюк

Поки в Німеччині триває, без надії бути завершеним, процес за звинуваченням колишнього охоронця концтабору «Собібор», 90-літнього Джона (Івана) Дем’янюка у злочинах проти людяності, у Москві вже знають – хто є who.

Відомий російський теледокументаліст Леонід Млечін зняв чергову серію у своєму викривальному антинаціоналістичному циклі. Як повідомляє сайт «Историческая память», новий фільм «Предатели. Карьера охранника Демьянюка» 28 жовтня демонструватимуть у бібліотеці Московського єврейського общинного центру.

Тим часом судове засідання в процесі Дем'янюка знову відкладено. І знову через незадовільний стан здоров'я підсудного. Раніше мюнхенський суд визнав обвинуваченого осудним. 

Справа тягнеться вже понад 30 років. Ізраїльський суд у кінці 1970-х не зміг довести, що колишній червоноармієць з Вінничини і наглядач-садист на прізвисько «Іван Грозний» - одна особа. Американська феміда покарала його позбавленням громадянства за неповідомлення під час натуралізації важливих подробиць про службу в охороні нацистських таборів.

88-річним Дем'янюк був виданий Німеччині. Прокуратура вважає доведеним факт його служби в кількох нацистських таборах і співучасть у вбивстві 29 тисяч єврейських в'язнів у «Собіборі».

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".