Спецпроект

Російсько-німецьке кіно про 90-річного "нациста" на прізвище Дем’янюк

Поки в Німеччині триває, без надії бути завершеним, процес за звинуваченням колишнього охоронця концтабору «Собібор», 90-літнього Джона (Івана) Дем’янюка у злочинах проти людяності, у Москві вже знають – хто є who.

Відомий російський теледокументаліст Леонід Млечін зняв чергову серію у своєму викривальному антинаціоналістичному циклі. Як повідомляє сайт «Историческая память», новий фільм «Предатели. Карьера охранника Демьянюка» 28 жовтня демонструватимуть у бібліотеці Московського єврейського общинного центру.

Тим часом судове засідання в процесі Дем'янюка знову відкладено. І знову через незадовільний стан здоров'я підсудного. Раніше мюнхенський суд визнав обвинуваченого осудним. 

Справа тягнеться вже понад 30 років. Ізраїльський суд у кінці 1970-х не зміг довести, що колишній червоноармієць з Вінничини і наглядач-садист на прізвисько «Іван Грозний» - одна особа. Американська феміда покарала його позбавленням громадянства за неповідомлення під час натуралізації важливих подробиць про службу в охороні нацистських таборів.

88-річним Дем'янюк був виданий Німеччині. Прокуратура вважає доведеним факт його служби в кількох нацистських таборах і співучасть у вбивстві 29 тисяч єврейських в'язнів у «Собіборі».

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.