Спецпроект

Колумб не привозив сифіліс до Європи - сенсаційна знахідка

У Лондоні відкопали вчені знайшли сім людських скелетів, вигляд яких свідчить про те, що за життя їхні власники страждали на сифіліс.

Британські археологи зробили відкриття, що ставить під сумнів популярну в науковому середовищі гіпотезу , нібито сифіліс приїхав до Європи з Нового Світу на каравелах Христофора Колумба.

Вищезазначена гіпотеза заснована на тому, що перша в Європі епідемія сифілісу, свідчення про яку дійшли до наших днів, мала місце в самому кінці XV століття, невдовзі після завершення експедиції Колумба (1492-1493).

Проте під час недавніх масштабних розкопок у Лондоні вчені знайшли сім людських скелетів, вигляд яких явно свідчить про те, що за життя їх власники страждали на це венеричне захворювання, повідомляє сайт "Світова географія" .

Два з виявлених скелетів були поховані між 1200 і 1250 роками, а п'ять інших датуються 1250-1400 роками. Поряд з останками хворих були знайдені й інші скелети, а також різні предмети, в тому числі монети, що дало вченим додаткову можливість переконатися в правильності датування, заснованого на даних радіовуглецевого аналізу.

Всі сім скелетів були поховані у частині сучасного лондонського Іст-Енду, де за часів Римської імперії розташовувалося кладовище, а пізніше стояв найбільший в середньовічній Англії госпіталь, відомий під назвою Шпиталь Святої Марії, пацієнтами якого, найбільш імовірно, були всі семеро сифілітиків.

"Добре збережені скелети жертв захворювання свідчать про те, що всі ці люди відчували за життя сильні болі", - розповів фахівець всесвітньо відомого Лондонського Музею Брайан Коннелл. Зокрема, серед семи скелетів виявлені останки 10-річної дитини, якій хвороба, швидше за все, дісталася у спадок від матері.

За словами Коннелла, череп хлопчика, який мав би бути гладким, нагадує місячний пейзаж, а зуби в нього росли під кутом 45 градусів до щоки. Крім того, нещасна дитина, ймовірно, була сліпою.

Страшна знахідка свідчить про те, що Колумб і його команда не мають жодного відношення до появи сифілісу в Європі, а те, що час першої задокументованої епідемії захворювання пов'язували з періодом відкриття Америки, - не більш ніж випадковість.

"Люди завжди шукали тих, на кого можна покласти провину", - відзначив учений, нагадавши, що англійці здавна називали сифіліс "французькою хворобою", в той час як, наприклад, у Нідерландах він був відомий як "іспанська хвороба".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.