Спецпроект

40 днів тому не стало скульптора Ади Рибачук

"Эта маленькая хрупкая женщина была смертоборцем. Она боролась за жизнь, за тех, кто стоит на грани гибели, за память живых о мертвых"

22 сентября Ада Рыбачук ушла из жизни и Мира, того единого мира, в котором живет целостный Человек.

Когда-то она сказала: «Все время существования своего на Земле человек стремится познать, что такое смерть, постичь переход - куда? - не смирясь с остановкой, концом, уничтожением жизни».

Грандиозный «Северный цикл» Рыбачук-Мельниченко, доказавший мужество народа, живущего на грани трагического уничтожения.

Многолетний труд выдающихся художников - Стена Памяти на Байковом кладбище в Киеве - чудовищное убийство которого, едва ли не реванш самой смерти за их многолетнее с ней противоборство.

Проект «Когда рушится мир...», посвященный памяти жертв Бабьего Яра - Жизнь против Смерти.

Это история не только их творчества, но и гражданского мужества, верности человеческим принципам.

Эта маленькая хрупкая женщина была смертоборцем. Она боролась за жизнь, за тех, кто стоит на грани гибели, за память живых о мертвых.

Наша скорбь глубока.

Евроазиатский еврейский конгресс
Конгресс национальных общин Украины

 

Ада Федорівна РИБАЧУК (27 липня 1931 - 22 вересня 2010), художник. Закінчила Київський державний художній інститут (1957). Працювала в малярстві, графіці; писала нариси, есе, сценарії.

Окремі твори перекладено польською, німецькою, французькою, англійською мовами.

Срібна призерка VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (1957). Член Спілки художників (1957). Почесний член Спілки кінематографістів України (1999).

Почесний громадянин м. Нар'ян-Мар (1998). Почесний член Народної академії культури та людських цінностей (США) з 1995 р.

В архітектурі, монументальному мистецтві, скульптурі, документальному кіно працювала в співавторстві з В. Мельниченком. Із 1957 бере участь у республіканських, всесоюзних, а також зарубіжних виставках: у ОАР (1958), ЧССР (1957, 1958), Фінляндії, УНР, СФРЮ (1961), Італії (1962), Іраку (1963), Афганістані (1964), МНР (1964), ПНР (1967), США (1977, 1995), Болгарії (1985), Угорщині (1985), НДР (1986), Норвегії (1993) та інших.

Декорувала київський Центральний автовокзал (мозаїчні панно), Палац дитячої творчості. Автор Стіни Пам'яті біля крематорію на Байковому кладовищі.

Прагнучи створити в місті художній музей, разом із художником В. Мельниченком подарувала 1959 р. місту 118, а 1979 - ще 33 твори. Мешкала в Києві.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.