Спецпроект

Анонс: вебінар - митрополит Андрей Шептицький і питання єдності Церков

У четвер, 11 листопада, о 15.00, в УГКЦ відбудеться вебінар з історії Церкви на тему: «Митрополит Шептицький і питання єдності Церков». Його проведе о. д-р Андрій Михалейко, директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету.

Усіх зацікавлених просимо з власної скриньки надіслати на адресу webinar@ugcc.org.ua лист із назвою: Реєстрація на Webinar. У листі потрібно вказати ім'я та прізвище. Перед початком вебінару ви отримаєте на свою електронну адресу посилання для підключення. Лінк буде активний не раніше ніж за 20 хвилин до початку вебінару. Вебінар триватиме біля години.

Нагадаємо, що проект вебінарів в УГКЦ розпочався у червні цього року серією семінарів з історії Церкви. Перший онлайн-семінар на тему «Єдність між православними і греко-католиками у богословській візії Патріарха Йосифа (Сліпого)» провів саме о. д-р Андрій Михалейко. Архівну версію першого вебінару можна переглянути за цим посиланням.

Другий вебінар УГКЦ провів о. Тарас Бублик. Тема онлайн-семінару - «Легалізація УГКЦ у контексті міжконфесійних взаємин в Україні (1988-1991рр.)». Його можна переглянути за цим посиланням.

Вебінари з історії Церкви тепер відбуватимуться двічі на місяць, поперемінно з вебінарами з біоетики.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».