Спецпроект

Військові дії Гітлера на третину були сплачені грабунком євреїв

Військові дії фашистської Німеччини на 30% були сплачені коштом пограбованих європейських євреїв, стверджують дослідники.

Через закони про конфіскацію нацистським чиновникам вдалося вилучити 120 мільярдів рейхсмарок (більше 19 мільярдів доларів), повідомляє "УП. Життя" з посиланням на британську газету "The Daily Mail".

Ці цифри були виявлені істориками в результаті вивчення діяльності Міністерства фінансів Німеччини за часів правління нацистів - з 1933-го по 1945-й роки.

Як свідчить професор історії Університету Кельна Ганс-Пітер Улльманн, який очолив трирічне дослідження, тогочасні податкові органи "активно працювали на фінансове зниження євреїв".

Податкова дискримінація євреїв розпочалася в 1934-му році. Ті з них, кому вдавалося поїхати з Німеччини до початку Голокосту, втрачали більшу частину своїх статків згідно з "податком на втечу".

Окрім того, нацисти конфісковували та продавали майно євреїв, які виїхали або ж були заслані до таборів смерті.

"Їхніми грішми було профінансовано щонайменше 30% військового потенціалу Німеччини", - зазначив Улльманн.

Податковими органами нацистів була вибудована ієрархія чиновників, "які виявляли помешкання й банківські рахунки та спустошували їх", свідчить представник Мюнхенського університету Крістіан Куллер.


Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.