Спецпроект

Картини з Музею історії Києва заберуть у чиновників і повернуть у музей

Картини Музею історії Києва, які були використані для оформлення кабінетів керівників столичної мерії, будуть повернуті до фондів музею.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Київської міськадміністрації.  

Головне управління культури КМДА звернулося до Управління справами мерії з проханням провести інвентаризацію картини в приміщеннях мерії художніх полотен, які були передані з фондів Музею історії Києва для оформлення кабінетів керівників міста
   
За інформацією ГУ культури, ці полотна були передані в період з 1992 по 2006 роки. Прийом і передача експонатів здійснювалися у відповідності з діючими нормативними документами.
    

Протягом останніх років більшість робіт повернули музею, деякі картини досі залишаються в приміщенні мерії, і після проведення інвентаризації також будуть повернуті музею.

Під час перевірки наявності картин у 2008 році виявлено пропажу 111 живописних робіт. За даним фактом відділення міліції Шевченківського РУГУ МВС України в Києві порушено кримінальну справу.   

Враховуючи ситуацію, що склалася, працівники Музею історії Києва почали повну звірку наявності музейних експонатів з обліково-фондової документацією, в результаті чого в кінці 2008 року було виявлено 56 картин з 111 зниклих, пошук ще 55-ти робіт триває.  

Крім групи зберігання "Живопис", також проведена перевірка групи "Старовинні друковані книги" з фотофіксацією, розпочато звірка групи "Графіка" та колекції Григорія Світлицького.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.