Спецпроект

Картини з Музею історії Києва заберуть у чиновників і повернуть у музей

Картини Музею історії Києва, які були використані для оформлення кабінетів керівників столичної мерії, будуть повернуті до фондів музею.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Київської міськадміністрації.  

Головне управління культури КМДА звернулося до Управління справами мерії з проханням провести інвентаризацію картини в приміщеннях мерії художніх полотен, які були передані з фондів Музею історії Києва для оформлення кабінетів керівників міста
   
За інформацією ГУ культури, ці полотна були передані в період з 1992 по 2006 роки. Прийом і передача експонатів здійснювалися у відповідності з діючими нормативними документами.
    

Протягом останніх років більшість робіт повернули музею, деякі картини досі залишаються в приміщенні мерії, і після проведення інвентаризації також будуть повернуті музею.

Під час перевірки наявності картин у 2008 році виявлено пропажу 111 живописних робіт. За даним фактом відділення міліції Шевченківського РУГУ МВС України в Києві порушено кримінальну справу.   

Враховуючи ситуацію, що склалася, працівники Музею історії Києва почали повну звірку наявності музейних експонатів з обліково-фондової документацією, в результаті чого в кінці 2008 року було виявлено 56 картин з 111 зниклих, пошук ще 55-ти робіт триває.  

Крім групи зберігання "Живопис", також проведена перевірка групи "Старовинні друковані книги" з фотофіксацією, розпочато звірка групи "Графіка" та колекції Григорія Світлицького.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.