Спецпроект

Табачник попросить гроші на посібник з історії у Європи

Нинішній міністр освіти розповів про країни, з якими писатимуться спільні підручники. У росіянина Маркова грошей не братимуть.

Посібники з історії планується видавати за сприяння європейського співтовариства. Про це заявив міністр освіти і науки Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер".

"Рада Європи пропонує і експертну та фінансову підтримку у створенні навчального посібника україно-російського, російсько-білоруського, українсько-білоруського", - уточнив він.

"Ми звернулися також до польських колег, поки що відповіді немає. Але з Литвою ми домовилися, що будемо робити для вчителів історії україно-литовські матеріали, книгу, навчальний посібник", - повідомив міністр.

При цьому Табачник уточнив, наразі не йде мова про створення якихось російсько-українських спільних комісій для вироблення єдиного підходу до історії.

Як відомо, таку пропозицію озвучив депутат Державної думи Росії Сергій Марков.

"Пан Марков не керує Радою Європи і не керує радою міністрів Європейського союзу", - зазначив Табачник.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.