Спецпроект

Табачник попросить гроші на посібник з історії у Європи

Нинішній міністр освіти розповів про країни, з якими писатимуться спільні підручники. У росіянина Маркова грошей не братимуть.

Посібники з історії планується видавати за сприяння європейського співтовариства. Про це заявив міністр освіти і науки Дмитро Табачник в ефірі телеканалу "Інтер".

"Рада Європи пропонує і експертну та фінансову підтримку у створенні навчального посібника україно-російського, російсько-білоруського, українсько-білоруського", - уточнив він.

"Ми звернулися також до польських колег, поки що відповіді немає. Але з Литвою ми домовилися, що будемо робити для вчителів історії україно-литовські матеріали, книгу, навчальний посібник", - повідомив міністр.

При цьому Табачник уточнив, наразі не йде мова про створення якихось російсько-українських спільних комісій для вироблення єдиного підходу до історії.

Як відомо, таку пропозицію озвучив депутат Державної думи Росії Сергій Марков.

"Пан Марков не керує Радою Європи і не керує радою міністрів Європейського союзу", - зазначив Табачник.

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.