Спецпроект

В Росії побили історика, який створив сайт "За Сталіна!"

На історика напали двоє невідомих біля під’їзду його будинку. Побитий почувається цілком нормально, правоохоронці інформації не надають.

У Санкт-Петербурзі побили історика, публіциста і творця сайту "За Сталіна" Ігоря Пихалова. Про це повідомляє ТСН з посиланням на сайт фонду "Історична пам'ять".

За інформацією фонду, Пихалов був побитий у четвер, 11 листопада, о 18:30 за місцевим часом біля під'їзду власного будинку двома невідомими.

Сам історик у своєму інтернет-блозі написав, що відчуває себе після нападу цілком нормально.

"З приводу вчорашнього "інциденту": зі мною все більш-менш у порядку. Природно, свою роботу я продовжу і далі", - зазначив Пихалов.

Підтвердження інформації про побиття з боку правоохоронних органів не надходило.

Ігор Пихалов - російський історик і публіцист, автор книг, присвячених сталінській епосі і діяльності НКВС СРСР, творець інтернет-проекту "За Сталіна!". Автор книги "Велика оббрехана війна" (2005), лейтмотивом якої є розвінчання міфів, які оточують сталінські репресії і події, відображені у фільмах "Останній бій майора Пугачова", "Штрафбат" і "Сволота".

Нагадаємо, 6 листопада був побитий журналіст газети "Коммерсант" Олег Кашин. Лікарі зафіксували переломи ноги і щелеп, важку черепно-мозкову травму та пошкодження пальців руки.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»