Спецпроект

В Росії побили історика, який створив сайт "За Сталіна!"

На історика напали двоє невідомих біля під’їзду його будинку. Побитий почувається цілком нормально, правоохоронці інформації не надають.

У Санкт-Петербурзі побили історика, публіциста і творця сайту "За Сталіна" Ігоря Пихалова. Про це повідомляє ТСН з посиланням на сайт фонду "Історична пам'ять".

За інформацією фонду, Пихалов був побитий у четвер, 11 листопада, о 18:30 за місцевим часом біля під'їзду власного будинку двома невідомими.

Сам історик у своєму інтернет-блозі написав, що відчуває себе після нападу цілком нормально.

"З приводу вчорашнього "інциденту": зі мною все більш-менш у порядку. Природно, свою роботу я продовжу і далі", - зазначив Пихалов.

Підтвердження інформації про побиття з боку правоохоронних органів не надходило.

Ігор Пихалов - російський історик і публіцист, автор книг, присвячених сталінській епосі і діяльності НКВС СРСР, творець інтернет-проекту "За Сталіна!". Автор книги "Велика оббрехана війна" (2005), лейтмотивом якої є розвінчання міфів, які оточують сталінські репресії і події, відображені у фільмах "Останній бій майора Пугачова", "Штрафбат" і "Сволота".

Нагадаємо, 6 листопада був побитий журналіст газети "Коммерсант" Олег Кашин. Лікарі зафіксували переломи ноги і щелеп, важку черепно-мозкову травму та пошкодження пальців руки.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.