Спецпроект

В Росії побили історика, який створив сайт "За Сталіна!"

На історика напали двоє невідомих біля під’їзду його будинку. Побитий почувається цілком нормально, правоохоронці інформації не надають.

У Санкт-Петербурзі побили історика, публіциста і творця сайту "За Сталіна" Ігоря Пихалова. Про це повідомляє ТСН з посиланням на сайт фонду "Історична пам'ять".

За інформацією фонду, Пихалов був побитий у четвер, 11 листопада, о 18:30 за місцевим часом біля під'їзду власного будинку двома невідомими.

Сам історик у своєму інтернет-блозі написав, що відчуває себе після нападу цілком нормально.

"З приводу вчорашнього "інциденту": зі мною все більш-менш у порядку. Природно, свою роботу я продовжу і далі", - зазначив Пихалов.

Підтвердження інформації про побиття з боку правоохоронних органів не надходило.

Ігор Пихалов - російський історик і публіцист, автор книг, присвячених сталінській епосі і діяльності НКВС СРСР, творець інтернет-проекту "За Сталіна!". Автор книги "Велика оббрехана війна" (2005), лейтмотивом якої є розвінчання міфів, які оточують сталінські репресії і події, відображені у фільмах "Останній бій майора Пугачова", "Штрафбат" і "Сволота".

Нагадаємо, 6 листопада був побитий журналіст газети "Коммерсант" Олег Кашин. Лікарі зафіксували переломи ноги і щелеп, важку черепно-мозкову травму та пошкодження пальців руки.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.