Спецпроект

В Росії тепер хочуть один підручник з історії для всього СНД

Також депутати Думи та російські історики хочуть створити історичне товариство Росії - "таке, як було до революції".

Депутат Державної думи Росії Володимир Мединський (фракція "Єдина Росія") вважає, що в Міністерстві освіти і науки РФ треба створити комісію з узгодження і підготовки єдиного підручника історії для країн СНД.

Як передає власний кореспондент УНІАН в Росії, про це він заявив, виступаючи в Держдумі РФ.

"Дуже добре, що в нас присутні депутати з братської України, депутати Верховної Ради. Необхідно запропонувати Міністерству освіти і науки (Росії) і, нарешті, створити комісію з узгодження і підготовки єдиного підручника історії для країн СНД і розпочати цю роботу", - сказав Мединський. (Сьогодні в Держдуму прибула делегація депутатів ВР на чолі із заступником голови комітету з питань ПЕК, ядерної політики і ядерної безпеки Миколою Романюком- УНІАН).

У той же час російський депутат заявив, що Росії потрібен єдиний підручник історії для середньої школи, яких на даний момент 35.

"Ми сьогодні спостерігаємо болюче граничне загострення інтересу до проблем історії. У світі продовжується боротьба за розум людей і переписування історії", - зазначив російський депутат.

За його словами, "потрібні чіткі державні історичні орієнтири, історичні канони, особливо якщо йдеться про шкільну освіту і масову освіту".

Депутат нагадав, що в листопаді спікер Держдуми РФ Борис Гризлов зустрічався з найвідомішими російськими істориками, які запропонували створити російське історичне товариство, як було до революції.

"Мені здається, цю ідею вчених, котра являє собою зразок державного підходу до проблем історії, треба підтримати всім фракціям", - заявив Мединський.

Він підкреслив, що ключовий момент сьогодні – питання підготовки єдиного підручника історії для середньої школи Росії.

"Я роздрукував мікроскопічним шрифтом 4 сторінки – це рекомендовані і допущені Міністерством освіти підручники історії для середньої школи на 2011 рік. З них тільки підручників з історії Росії – 35", - зазначив він.

За його словами, такого роду лінійка не просто породжує "сум`яття в головах", а й "для багатьох чиновників є серйозним бізнесом" - і вони заперечуватимуть проти єдиного державного підручника історії.

Нагадаємо, що у жовтні цього року міністр освіти і науки України Дмитро Табачник повідомив, що під час засідання українсько-російської міждержавної комісії прийнято рішення про створення робочої групи у складі вчених-істориків України та Російської Федерації з підготовки навчального посібника для вчителів історії.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.