Спецпроект

"УП" ШУКАЄ ФОТО ЧАСІВ ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Редакція "Української Правди" просить читачів надсилати їхні фотки тих часів - бажано із вказанням дати, місця зйомки і коротким описом зображеного. Найкращі опублікують.

Редакція "Української Правди" звертається до читачів з проханням надсилати їхні власні фотографії листопада-грудня 2004 року про масові акції протесту на вулицях Києва.

У 2004 році в УП навіть не було свого фотокора. 

Редакція просить читачів надсилати їхні фото тих часів - бажано із вказанням дати, місця зйомки і коротким описом зображеного. Політичне "забарвлення" учасників подій значення не має.

Адреса для надсилання фотографій - istpravda@gmail.com.


Найкращі фото будуть опубліковані на "Українській Правді".

УП нагадує, що в понеділок, 22 листопада - шоста річниця від початку масових акцій протесту проти фальсифікацій на виборах президента України.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.