Спецпроект

ЗАЛИШКИ ДЕСЯТИННОЇ ЗАБУДУЮТЬ НАСТУПНОГО РОКУ - МІНКУЛЬТ

На місці руїн першого кам’яного храму Київської Русі - Десятинної церкви – все-таки побудують храм УПЦ Московського Патріархату. Роботи почнуться в кінці 2011 року.

Про це розповів заступник міністра культури України Тімофій Кохан, повідомляє РІСУ.

Чиновник повідомив, що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович. Тепер майбутній об'єкт проектують три державні організації, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник в результаті обере найбільш відповідний проект.

Думку заступника директора Інституту археології НАНУ щодо того, як має виглядати місце першого храму на Русі, читайте в розділі "Інтерв'ю"

Прес-секретар Предстоятеля УПЦ о. Георгій Коваленко, як інформує видання «Главное», вважає, що будівництво храму — "хороша ідея". За його словами, священнослужителів давно непокоїло те, що церква перебуває в напівзруйнованому стані.

Настоятель майбутньої церкви архимандрит Гедеон (Харон) заявив, що держава пообіцяла виділяти Десятинній церкві кошти без обмежень.

Думку блогерів, які вважають, що будівництво знищить археологічну пам'ятку, читайте в розділі "Блогосфера"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.