Спецпроект

ЗАЛИШКИ ДЕСЯТИННОЇ ЗАБУДУЮТЬ НАСТУПНОГО РОКУ - МІНКУЛЬТ

На місці руїн першого кам’яного храму Київської Русі - Десятинної церкви – все-таки побудують храм УПЦ Московського Патріархату. Роботи почнуться в кінці 2011 року.

Про це розповів заступник міністра культури України Тімофій Кохан, повідомляє РІСУ.

Чиновник повідомив, що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович. Тепер майбутній об'єкт проектують три державні організації, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник в результаті обере найбільш відповідний проект.

Думку заступника директора Інституту археології НАНУ щодо того, як має виглядати місце першого храму на Русі, читайте в розділі "Інтерв'ю"

Прес-секретар Предстоятеля УПЦ о. Георгій Коваленко, як інформує видання «Главное», вважає, що будівництво храму — "хороша ідея". За його словами, священнослужителів давно непокоїло те, що церква перебуває в напівзруйнованому стані.

Настоятель майбутньої церкви архимандрит Гедеон (Харон) заявив, що держава пообіцяла виділяти Десятинній церкві кошти без обмежень.

Думку блогерів, які вважають, що будівництво знищить археологічну пам'ятку, читайте в розділі "Блогосфера"

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.