Спецпроект

У Києві показують печатки - від Київської Русі до Нестора Махна (ФОТО)

"Кожна печатка – це жива історія, адже через печатки відновлюється хід подій з життя України, можна прочитати біографії людей, родин, які колись жили…"

Науковці представили у Києві невідомі дотепер знахідки: печатку князя Ярослава Мудрого, київську магістратську печатку ХVІІ століття та револьверний барабан Нестора Махна з вигрануваним штампом. 

Це перша демонстрація унікальних знахідок Інституту археології та Інституту української археографії імені Михайла Грушевського. Ці речі знайдено під час досліджень і розкопок у старих кварталах Києва, повідомляє "Київпрес" із посиланням на радіо "Свобода".

За словами історика Олександра Алфьорова, "кожна печатка, кожна матриця – це жива історія, адже через печатки відновлюється хід подій з життя України, можна прочитати біографії людей, родин, що колись жили…"

Револьверний барабан з печаткою Нестора Махна

У музеях та приватних колекціях України, за словами історика Олега Ондороженка, зберігаються унікальні печатки – реліквії часів Київської Русі, Речі Посполитої, Російської імперії та України доби козаччини.

Їх досліджують українські, польські, російські й литовські науковці, які 19 – 20 листопада зібрались у Києві на Міжнародний з’їзд сфрагістів (сфрагісти – дослідники печаток).

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Танковий етюд в рожевих тонах

Події останніх місяців призвели до того, що поєднання слів "Прага" та "пам'ятник" у новинній стрічці наразі більше апелює не стільки до споруд часів Карла IV чи величних барокових пам'яток, скільки до монументів, присвячених подіям останньої світової війни

Операція Anthropoid

На світанку 18 червня 1942 року в центрі Праги почався незвичний рух. Неподалік Карлової площі, навколо церкви святого Карла Боромейського по вулиці Рессловій збиралися загони CC та гестапо. Понад сім сотень німців під командуванням 17 офіцерів взяли церкву в подвійне кільце. Під першими сонячними променями о пів на п’яту ранку мав розпочатися бій з наперед відомим переможцем

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.