Спецпроект

У Києві показують печатки - від Київської Русі до Нестора Махна (ФОТО)

"Кожна печатка – це жива історія, адже через печатки відновлюється хід подій з життя України, можна прочитати біографії людей, родин, які колись жили…"

Науковці представили у Києві невідомі дотепер знахідки: печатку князя Ярослава Мудрого, київську магістратську печатку ХVІІ століття та револьверний барабан Нестора Махна з вигрануваним штампом. 

Це перша демонстрація унікальних знахідок Інституту археології та Інституту української археографії імені Михайла Грушевського. Ці речі знайдено під час досліджень і розкопок у старих кварталах Києва, повідомляє "Київпрес" із посиланням на радіо "Свобода".

За словами історика Олександра Алфьорова, "кожна печатка, кожна матриця – це жива історія, адже через печатки відновлюється хід подій з життя України, можна прочитати біографії людей, родин, що колись жили…"

Револьверний барабан з печаткою Нестора Махна

У музеях та приватних колекціях України, за словами історика Олега Ондороженка, зберігаються унікальні печатки – реліквії часів Київської Русі, Речі Посполитої, Російської імперії та України доби козаччини.

Їх досліджують українські, польські, російські й литовські науковці, які 19 – 20 листопада зібрались у Києві на Міжнародний з’їзд сфрагістів (сфрагісти – дослідники печаток).

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.