Державі передали унікальну колекцію живопису XX сторіччя

Колекція живопису XX сторіччя, зібрана Ігорем Диченком, передана в дар "державі і народу України".

Унікальне зібрання передала вдова колекціонера Валерія Вірська, повідомляє офіційний сайт президента Україна.

Колекція, до якої належать твори К.Малевича, О.Богомазова, М.Бойчука, В. Пальмова, М.Примаченко, В.Єрмілова, відтепер стане складовою Музейного фонду України.

Шедеври, які неодноразово демонструвалися в музеях Нью-Йорка, Токіо, Москви, Единбурга, будуть експонуватися у Національному культурно-художньому та музейному комплексі "Мистецький Арсенал".

Президент Петро Порошенко вручив Валерії Вірській орден Княгині Ольги.

Фото: president.org.ua

"Ця державна нагорода є символом вдячності всього Українського народу за безкорисливе та шляхетне служіння мистецтву та збагачення української культури", - наголосив Порошенко, зазначивши, що сьогодні національна художня скарбниця збагатилася безцінною та унікальною колекцією, якій би могли позаздрити кращі музеї світу.

За словами президента, своїм шляхетним вчинком Вірська продовжила традицію українського меценатства, підтримки музеїв: "Адже ми боремося за перемогу культури над варварством, права над беззаконням, миру над війною".

 Із опису колекції Ігоря Диченка

"Іншого й не могло бути, - наголосила Вірська. - Бо я тут народилася, пережила голод і війну. Нехай ці роботи живуть в українських музеях і нехай до них йдуть наші діти".

Ігор Диченко (1946-2015) – мистецтвознавець, художник, колекціонер. Закінчив Київський художній інститут (1969). Працював у Центральному Державному архіві музею літератури і мистецтва України, викладачем історії мистецтва у Київському хореографічному училищі, з 1992 року – старший науковий співробітник Музею історії Києва. Організатор та учасник численних виставок та мистецьких акцій від 1970-х рр.

У 1992 заснував Міжнародний благодійний фонд. Автор дослідницьких праць про творчість видатних українських художників: Г. Нарбута, К. Піскорського, А. Петрицького, М. Бойчука, Л. Лозовського, В. Седляра, О. Богомазова, К. Малевича, В. Касіяна, М. Глущенка, Т. Яблонської, а також статей про творчість А. Павлової, В. Ніжинського, С. Лифаря, Л. Якобсона, Р. Нурієва, В. Малахова, Р. Поклітару.

Валерія Вірська (Котляр) − народна артистка УРСР, артистка балету, викладач та балетмейстер, викладач Київського Національного університету культури та мистецтв, кавалер ордену "За заслуги" ІІІ ступеню.

Інші матеріали за темою "Живопис"

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.