Державі передали унікальну колекцію живопису XX сторіччя

Колекція живопису XX сторіччя, зібрана Ігорем Диченком, передана в дар "державі і народу України".

Унікальне зібрання передала вдова колекціонера Валерія Вірська, повідомляє офіційний сайт президента Україна.

Колекція, до якої належать твори К.Малевича, О.Богомазова, М.Бойчука, В. Пальмова, М.Примаченко, В.Єрмілова, відтепер стане складовою Музейного фонду України.

Шедеври, які неодноразово демонструвалися в музеях Нью-Йорка, Токіо, Москви, Единбурга, будуть експонуватися у Національному культурно-художньому та музейному комплексі "Мистецький Арсенал".

Президент Петро Порошенко вручив Валерії Вірській орден Княгині Ольги.

Фото: president.org.ua

"Ця державна нагорода є символом вдячності всього Українського народу за безкорисливе та шляхетне служіння мистецтву та збагачення української культури", - наголосив Порошенко, зазначивши, що сьогодні національна художня скарбниця збагатилася безцінною та унікальною колекцією, якій би могли позаздрити кращі музеї світу.

За словами президента, своїм шляхетним вчинком Вірська продовжила традицію українського меценатства, підтримки музеїв: "Адже ми боремося за перемогу культури над варварством, права над беззаконням, миру над війною".

 Із опису колекції Ігоря Диченка

"Іншого й не могло бути, - наголосила Вірська. - Бо я тут народилася, пережила голод і війну. Нехай ці роботи живуть в українських музеях і нехай до них йдуть наші діти".

Ігор Диченко (1946-2015) – мистецтвознавець, художник, колекціонер. Закінчив Київський художній інститут (1969). Працював у Центральному Державному архіві музею літератури і мистецтва України, викладачем історії мистецтва у Київському хореографічному училищі, з 1992 року – старший науковий співробітник Музею історії Києва. Організатор та учасник численних виставок та мистецьких акцій від 1970-х рр.

У 1992 заснував Міжнародний благодійний фонд. Автор дослідницьких праць про творчість видатних українських художників: Г. Нарбута, К. Піскорського, А. Петрицького, М. Бойчука, Л. Лозовського, В. Седляра, О. Богомазова, К. Малевича, В. Касіяна, М. Глущенка, Т. Яблонської, а також статей про творчість А. Павлової, В. Ніжинського, С. Лифаря, Л. Якобсона, Р. Нурієва, В. Малахова, Р. Поклітару.

Валерія Вірська (Котляр) − народна артистка УРСР, артистка балету, викладач та балетмейстер, викладач Київського Національного університету культури та мистецтв, кавалер ордену "За заслуги" ІІІ ступеню.

Інші матеріали за темою "Живопис"

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"