Міжнародна рада музеїв звертається до політиків та урядів всього світу з проханням підтримати музеї

Існує загроза, що деякі музеї, які нині тимчасово закриті – завтра закриються назавжди. Тисячі музейних працівників, зокрема позаштатних та задіяних на умовах часткової зайнятості, знаходяться на межі втрати засобів існування або вже не мають доходів

У зв'язку із карантинними заходами, спричиненими пандемією COVID-19, надзвичайно страждає сектор культури. У недалекому майбутньому сфера культури зіткнеться з втратами ще дужче, культурний ландшафт цілих громад та країн можуть бути зруйнованими назавжди.

Розуміючи, що наразі найбільшим пріоритетом для урядів всіх країн є забезпечення здоров'я та економічної безпеки постраждалого населення, Міжнародна рада музеїв висловлює своє занепокоєння щодо майбутнього музеїв. Адже культурне надбання, яке вони зберігають є найважливішою частиною ідентичності народів та націй і є життєво важливим елементом для суспільства, для якого вони і працюють. Культурна спадщина кожної країни накопичується століттями, її роль є ключовою для майбутнього людства, особливо в часи невизначеності, у які ми живемо сьогодні.

 
Фото: prostir.museum

Існує загроза, що деякі музеї, які нині тимчасово закриті – завтра будуть закриються назавжди. Очікується, що в Італії культурний сектор втратить 3 мільярди євро в наступному півріччі; в Іспанії – втрат на 980 мільйонів євро передбачається лише у квітні. За оцінками Американського альянсу музеїв (AAM), третина музеїв у США після карантину вже не відкриють свої двері. Тисячі музейних працівників, зокрема позаштатних та задіяних на умовах часткової зайнятості, знаходяться на межі втрати засобів існування або вже не мають доходів.

ICOM, як представник міжнародного музейного співтовариства, закликає політиків, уряди терміново виділити фонд допомоги, для порятунку музеїв та їхніх професіоналів, аби вони могли пережити ці складні часи та надалі продовжувати свою життєво важливу державну службу для наступних поколінь. Процес зцілення наших суспільств після кризи COVID-19 буде тривалим і складним. І саме музеї - унікальні майданчики для зустрічей, діалогу та навчання для всіх – відіграватимуть важливу роль у відновленні та зміцненні соціальної структури постраждалих громад.

Міжнародна рада музеїв буде співпрацювати з національними та регіональними урядами, а також з партнерськими та іншими міжнародними організаціями, щоб забезпечити майбутнє музеїв.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.