Міжнародна рада музеїв звертається до політиків та урядів всього світу з проханням підтримати музеї

Існує загроза, що деякі музеї, які нині тимчасово закриті – завтра закриються назавжди. Тисячі музейних працівників, зокрема позаштатних та задіяних на умовах часткової зайнятості, знаходяться на межі втрати засобів існування або вже не мають доходів

У зв'язку із карантинними заходами, спричиненими пандемією COVID-19, надзвичайно страждає сектор культури. У недалекому майбутньому сфера культури зіткнеться з втратами ще дужче, культурний ландшафт цілих громад та країн можуть бути зруйнованими назавжди.

Розуміючи, що наразі найбільшим пріоритетом для урядів всіх країн є забезпечення здоров'я та економічної безпеки постраждалого населення, Міжнародна рада музеїв висловлює своє занепокоєння щодо майбутнього музеїв. Адже культурне надбання, яке вони зберігають є найважливішою частиною ідентичності народів та націй і є життєво важливим елементом для суспільства, для якого вони і працюють. Культурна спадщина кожної країни накопичується століттями, її роль є ключовою для майбутнього людства, особливо в часи невизначеності, у які ми живемо сьогодні.

 
Фото: prostir.museum

Існує загроза, що деякі музеї, які нині тимчасово закриті – завтра будуть закриються назавжди. Очікується, що в Італії культурний сектор втратить 3 мільярди євро в наступному півріччі; в Іспанії – втрат на 980 мільйонів євро передбачається лише у квітні. За оцінками Американського альянсу музеїв (AAM), третина музеїв у США після карантину вже не відкриють свої двері. Тисячі музейних працівників, зокрема позаштатних та задіяних на умовах часткової зайнятості, знаходяться на межі втрати засобів існування або вже не мають доходів.

ICOM, як представник міжнародного музейного співтовариства, закликає політиків, уряди терміново виділити фонд допомоги, для порятунку музеїв та їхніх професіоналів, аби вони могли пережити ці складні часи та надалі продовжувати свою життєво важливу державну службу для наступних поколінь. Процес зцілення наших суспільств після кризи COVID-19 буде тривалим і складним. І саме музеї - унікальні майданчики для зустрічей, діалогу та навчання для всіх – відіграватимуть важливу роль у відновленні та зміцненні соціальної структури постраждалих громад.

Міжнародна рада музеїв буде співпрацювати з національними та регіональними урядами, а також з партнерськими та іншими міжнародними організаціями, щоб забезпечити майбутнє музеїв.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці