Спецпроект

В російському Ермітажі радяться, що робити з Десятинною церквою

"Оскільки саме зараз в Україні вирішується доля залишків першого храму Давньої Русі, на завершення засідання заплановано обговорення і підготовка рекомендацій щодо збереження і музеєфікації Десятинної церкви".

 22-24 листопада під егідою Державного Ермітажу відбувся архітектурно-археологічний семінар "Давньоруська архітектура епохи Володимира Святого і Ярослава Мудрого".

На першому засіданні "Десятинна церква і княжі палаци Х-го століття у Києві" науковці з України та Росії репрезентували результати археологічних досліджень останніх років.

"Оскільки саме зараз в Україні вирішується доля залишків першого храму Давньої Русі, на завершення засідання заплановано обговорення і підготовка рекомендацій щодо збереження і музеєфікації Десятинної церкви, унікальної пам'ятки архітектури та археології" - повідомляє офіційний сайт Державного Ермітажу.

Друге засідання "Софійські собори Давньої Русі" відбулося у Великому Новгороді. Серед інших питань історики обговорили підстави нового датування Київської Софії і святкування її ювілею у 2011 році.

Що хоче зробити з залишками Десятинної церкви влада, читайте тут

Що пропонують зробити з залишками Десятинної церкви археологи, читайте тут

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.