Спецпроект

Російські комуністи не визнають злочин Катині й вербують на свій бік президента Медведєва

Один із лідерів КПРФ Ілюхін стверджує, що існують "незаперечні факти", що спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

"Катинське питання" активізоване західними політиками з метою дискредитувати російський народ - про це йдеться в листі заступника голови комітету Державної думи з конституційного законодавства та державного будівництва Віктора Ілюхіна до президента Росії Дмитра Медведєва.

Лист комуніста і колишнього прокурора Ілюхіна, який колись порушував кримінальну справу проти Михайла Горбачова, опубліковано на сайті КПРФ. Зокрема, наголошується: "На початку грудня поточного року відбудеться Ваш офіційний візит до Польщі. Не викликає сумніву, що в ході обговорення міждержавних відносин польською стороною буде в черговий раз порушено т.зв." Катинське питання", ...з метою дискредитувати російський народ і принизити роль Радянського Союзу в перемозі в Другій світовій війні. Звернення до "катинської справи" має і цілком конкретне завдання - створити сприятливий грунт для висунення проти нашої країни позовів про матеріальну компенсацію за розстріл польського "цвіту нації".

Ілюхін стверджує, що існують "незаперечні факти", що спростовують версію про розстріл 22 тисяч польських військовополонених співробітниками органів НКВС СРСР.

Як повідомляє агентство "Регнум", вже зараз в міжнародному суді в Страсбурзі знаходиться більше 70 позовів родичів розстріляних поляків, які вимагають не тільки визнання злочину, але й матеріальної компенсації. 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.