Спецпроект

Біля Канева знайшли козацький скарб - 600 срібних монет

Глечик із шістьма сотнями срібних монет передали заповіднику Хортиця на Запоріжжі. Знахідку, датовану XVII-тим сторіччям, виявили поблизу Канева, де, за історичними даними, стояв полк черкаських козаків.

Дослідники кажуть, що власник скарбу побував у багатьох бойових походах, бо у сховку - срібні іспанські талери, трояки і півтораки польської Речі Посполитої та московські копійки.

Цінну знахідку виставили у Музеї історії запорозького козацтва, що на Хортиці, повідомляє "Рідна країна".

Характерна риса саме цього скарбу - те, що чудово збереглися не тільки срібні й мідні монети, а навіть те, у що вони були складені - глиняний горщик з голландськими і російськими грошима, скляна банка з польськими монетами і невеличка коробочка з дріб'язком часів Петра Великого.

В одній склянці лежали московські копійки, у іншій - польські півтораки, трояки та шостаки. І зовсім окремо - найміцніша валюта Европи, талери династії Габсбургів, випущені у Іспанських Нідерландах.

Максим Остапенко, керівник Національного заповідника «Хортиця»: "Людина намагалася відрізнити гроші різного номіналу і різної якості. Тому що найкращими, безумовно, грошами на той момент були талери. Як і фактично зараз - це еквівалент долару. І тоді талер був основним елементом для збереження грошей. І, фактично, зараз залишається".

Історики знахідку оцінили, кажуть, за такі гроші, власник скарбу міг вдягтися, озброїтися, купити доброго коня. Та ще й на життя залишилося.

Фантастичні зразки скарбів, які знаходять в землі України, дивіться у розділі "Артефакти"

Проте додають, що один козак тільки почав збирати скарб, а його нащадок - продовжив справу.

Олександр Мірущенко, директор Музею історії запорозького козацтва: "У скарбі було 7 талерів і 2 напівталери - фактично, тогочасна міжнародна валюта.

Окрім того - характерні для обігу на території України польські монети, починаючи з часів короля Сигізмунда - 5 шостаків, 83 трояки, 127 півтораків і окремо складені 360 російських копійок часів царювання Петра Першого.

Скарб міг бути як сформований за один раз, так і бути схованкою, яку час від часу поповнювали. Кому він належав? Можливо, козакові-найманцеві, який так зберігав свою зарплатню за військові походи, а може, купцеві...

Час був настільки неспокійним, що скарб старався приховати кожен, у кого була зайва копійка. Разом з тим, за ці гроші на той час можна було купити собі коня, взутися-вдягнутися, набрати харчів на рік прожиття".

Черкаському скарбові виокремили місце у музеї історії запорізького козацтва. Експозиція буде постійнодіючою.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.