Спецпроект

Регіонал сказав, що Голодомор організували ті ж, хто й Жовтневу революцію. І це не росіяни

Невіруючий Чечетов: "Я вас Христом Богом благаю, ось ті зерна зла, ненависті, які намагаються сіяти помаранчеві, не допускайте до дітей! Ось ті зерна зла-геноциду!"

Народний депутат України, член Партії регіонів Михайло Чечетов вважає, що Голодомор в Україні 1932-33 років організували ті самі, що й революцію 1917 року.

Про це депутат заявив в інтерв`ю УНІАН.

На запитання, як він вшановує пам`ять жертв Голодомору, можливо, запалює свічки, Чечетов відповів, що свічки не запалює, оскільки він людина "невіруюча".

"Знаєте, ще чому Віктор Андрійович канув у лєту? Тому що не можна жити весь час у минулому! Треба жити майбутнім. Були трагічні події. Ну й що тепер? Що тепер ми повинні робити?" - запитав депутат від Партії регіонів.

Він вважає, що помаранчеві політики "з голоду зробили геноцид лише з однією метою - зробити з Росії ворога. А лідер держави завжди повинен об`єднувати народ, а не роз`єднувати. Ось намагалися зомбувати людей геноцидом. І що, ця політика об`єднувала людей?"

Про те, як пан Чечетов назвав 600-річчя Грюнвальдської битви "абсолютно третьестепенным вопросом", читайте в розділі "Тексти"

"Ось я росіянин, моя дружина - українка. Отже, я повинен визнати, що мій дід вбивав українців? Я ось коли виступаю перед вчителями, говорю їм: "Я вас Христом Богом благаю, ось ті зерна зла, ненависті, які намагаються сіяти помаранчеві, не допускайте до дітей! Ось ті зерна зла-геноциду!", - заявив Чечетов.

За його словами, Голодомор - "це була трагедія системи, система винна, а не росіяни. У тому уряді тільки один росіянин був". (Далі Михайло Чечетов детально розклав учасників Жовтневого перевороту 1917 року за національною ознакою, проте, на його прохання, УНІАН опустив цей момент)

"Отже, при чому тут росіяни?! Не було росіян" - кричав Михайло Чечетов.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"