Спецпроект

Львівські комуністи відзначатимуть день більшовицького заколоту в сусідній державі, але дуже тихо

Перший секретар Львівського обкому КПУ Михайло Стула вважає "великою помилкою" і регіоналів, і литвинівців, те, що вони не підтримали проект постанови про встановлення 7 листопада - Дня Жовтневої революції - державним святом в Україні.

«На превеликий жаль ніякі щирі українці не розуміють того, що Україна відбулася 7 листопада 1917 року. Бо до 1917 року поняття України на превеликий жаль не було», - сказав М.Стула, наголосивши, що українські землі буди під Австрією, «під поляками, а по самі Броди була Русская империя».

Відповідаючи на запитання ZAXID.NET про те, чи планують львівські комуністи 7 листопада якісь заходи, М.Стула зауважив: «Обов'язково плануються».

Проте він відмовився конкретизувати, де та які. Він зазначив, що це пов'язано з тим, що цього року 17 вересня під час відзначення річниці входу Червоної армії на території західних областей України та Білорусі 1939 року, у натовп увірвались представники «Свободи», зчинили побоїще, «потрощили апаратуру».

2 листопада лише 29 народних депутатів проголосували за проект закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо святкових і неробочих днів), який передбачає відзначати як державне свято 7 листопада - День Жовтневої революції.

День початку більшовицького заколоту не є державним святом і в самій Росії. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.