Спецпроект

Львівські комуністи відзначатимуть день більшовицького заколоту в сусідній державі, але дуже тихо

Перший секретар Львівського обкому КПУ Михайло Стула вважає "великою помилкою" і регіоналів, і литвинівців, те, що вони не підтримали проект постанови про встановлення 7 листопада - Дня Жовтневої революції - державним святом в Україні.

«На превеликий жаль ніякі щирі українці не розуміють того, що Україна відбулася 7 листопада 1917 року. Бо до 1917 року поняття України на превеликий жаль не було», - сказав М.Стула, наголосивши, що українські землі буди під Австрією, «під поляками, а по самі Броди була Русская империя».

Відповідаючи на запитання ZAXID.NET про те, чи планують львівські комуністи 7 листопада якісь заходи, М.Стула зауважив: «Обов'язково плануються».

Проте він відмовився конкретизувати, де та які. Він зазначив, що це пов'язано з тим, що цього року 17 вересня під час відзначення річниці входу Червоної армії на території західних областей України та Білорусі 1939 року, у натовп увірвались представники «Свободи», зчинили побоїще, «потрощили апаратуру».

2 листопада лише 29 народних депутатів проголосували за проект закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України (щодо святкових і неробочих днів), який передбачає відзначати як державне свято 7 листопада - День Жовтневої революції.

День початку більшовицького заколоту не є державним святом і в самій Росії. 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".