Спецпроект

Історична суперечка між Росією та Японією за Південні Курили загострюється

Прем'єр-міністр Японії Наото Кан заявив, що врегулювання територіальної суперечки з Росією щодо приналежності чотирьох островів Курильської гряди буде затяжним і важким процесом, але Японія не має наміру відступати.

"Це не та проблема, яку можна вирішити за один раунд переговорів або за одну зустріч. Виробивши стратегію, я маю намір докласти всіх зусиль для повернення (островів)", - наводить "Кореспондент" висловлювання прем'єра на парламентських слуханнях з посиланням на інформагенцію "Кіодо".

У свою чергу глава МЗС Японії Сейдзі Маєхара попередив, що японські позиції в процесі переговорів послаблюються активним освоєнням островів Росією.

Він пояснив, що РФ активно інвестує в цей регіон, і використання Японією карти економічної допомоги стає все більш проблематичним. У зв'язку з цим Маєхара висловився за докорінний перегляд підходів Японії до вирішення проблеми.

Нагадаємо, відносини між Японією і Росією загострилися після того, як 1 листопада президент РФ побував з візитом на Кунаширі, найпівденнішому острові Великої Курильської гряди. Таким чином, Дмитро Медведєв став першим главою російської держави, який відвідав острови, які є предметом суперечки між Москвою і Токіо.

У відповідь прем'єр-міністр Японії Наото Кан заявив, що острови є частиною Японії, а тому "візит президента Медведєва гідний жалю". 2 листопада Токіо тимчасово відкликало свого посла з Москви. Однак 7 листопада японський дипломат повернувся до Росії.

Як повідомлялося, Сполучені Штати закликали Росію і Японію врегулювати територіальну суперечку навколо Курильських островів і укласти мирний договір. При цьому Держдепартамент США наголосив, що Вашингтон визнає права Токіо на чотири південні острови Курильської гряди.

***

Японія претендує на чотири острови Курильської гряди - Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, посилаючись на двосторонній Трактат про торгівлю і кордони 1855 року. Позиція Москви полягає в тому, що південні Курили увійшли до складу СРСР за підсумками Другої світової війни, і російський суверенітет над ними, що має відповідне міжнародно-правове оформлення, сумніву не підлягає.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?