Спецпроект

Історична суперечка між Росією та Японією за Південні Курили загострюється

Прем'єр-міністр Японії Наото Кан заявив, що врегулювання територіальної суперечки з Росією щодо приналежності чотирьох островів Курильської гряди буде затяжним і важким процесом, але Японія не має наміру відступати.

"Це не та проблема, яку можна вирішити за один раунд переговорів або за одну зустріч. Виробивши стратегію, я маю намір докласти всіх зусиль для повернення (островів)", - наводить "Кореспондент" висловлювання прем'єра на парламентських слуханнях з посиланням на інформагенцію "Кіодо".

У свою чергу глава МЗС Японії Сейдзі Маєхара попередив, що японські позиції в процесі переговорів послаблюються активним освоєнням островів Росією.

Він пояснив, що РФ активно інвестує в цей регіон, і використання Японією карти економічної допомоги стає все більш проблематичним. У зв'язку з цим Маєхара висловився за докорінний перегляд підходів Японії до вирішення проблеми.

Нагадаємо, відносини між Японією і Росією загострилися після того, як 1 листопада президент РФ побував з візитом на Кунаширі, найпівденнішому острові Великої Курильської гряди. Таким чином, Дмитро Медведєв став першим главою російської держави, який відвідав острови, які є предметом суперечки між Москвою і Токіо.

У відповідь прем'єр-міністр Японії Наото Кан заявив, що острови є частиною Японії, а тому "візит президента Медведєва гідний жалю". 2 листопада Токіо тимчасово відкликало свого посла з Москви. Однак 7 листопада японський дипломат повернувся до Росії.

Як повідомлялося, Сполучені Штати закликали Росію і Японію врегулювати територіальну суперечку навколо Курильських островів і укласти мирний договір. При цьому Держдепартамент США наголосив, що Вашингтон визнає права Токіо на чотири південні острови Курильської гряди.

***

Японія претендує на чотири острови Курильської гряди - Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, посилаючись на двосторонній Трактат про торгівлю і кордони 1855 року. Позиція Москви полягає в тому, що південні Курили увійшли до складу СРСР за підсумками Другої світової війни, і російський суверенітет над ними, що має відповідне міжнародно-правове оформлення, сумніву не підлягає.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.