Спецпроект

В Канаді вкрали мощі Святого Володимира, привезені з Україні

Канадські поліцейські, які знайшли святиню, хочуть, щоб Хреститель Русі став їхнім небесним покровителем.

Зловмисник викрав частку мощей святого князя Володимира з будинку ігумена Олександра (Піхача), настоятеля собору Святого Германа в Едмонтоні (Канада).

Подія трапилася в ніч на 29 жовтня. Злодій вкрав святиню з будинку і відвіз її на викраденій у священика вантажівці, повідомляється на сайті парафії, яка знаходиться в юрисдикції Православної церкви в Америці .

Отець Олександр виявив пропажу вранці і відразу зателефонував у поліцію. Через кілька годин машина з мощами Хрестителя була знайдена.

На наступний день поліцейські повернули святиню до собору, де відбувся подячний молебень.

При цьому правоохоронці висловили побажання, щоб святий Володимир став їх небесним покровителем.

Перебування святині в Канаді приурочено до 75-річчя митрополита Київського і всієї України Володимира.

12-14 листопада ковчег з мощами святого князя буде виставлено для поклоніння у Трьохсвятительському храмі Свято-Володимирської духовної академії в місті Йонкерсі, штат Нью-Йорк. Академія знаходиться в юрисдикції Православної церкви в Америці.

Мощі князя Володимира були знайдені митрополитом Петром Могилою у 1635 році під час розкопок Десятинної церкви в Києві. Вони перебували в мармуровому саркофазі з написом, що засвідчує їх приналежність Хрестителю Русі.

Святиня зберігалася у Свято-Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Частина мощей була передана у Свято-Успенський собор Московського Кремля. Після революції мощі зберігалися в лаврському Музеї культів і побуту і під час війни безслідно зникли.

У 2005 році на прохання митрополита Київського і всієї України Володимира у Києво-Печерську лавру була повернута частина мощів, яку свого часу передали в Московський Кремль. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.