Спецпроект

Симоненко пропонує Верховній Раді згадати про Нюрнберг так, як це зробила Держдума

Щоб не дати "деяким політикам визнати СРСР рівною мірою відповідальним разом із Німеччиною за розв'язання Другої світової війни, а також реабілітувати і героїзувати колабораціоністів".

Депутати Верховної Ради від фракції Комуністичної партії Петро Симоненко й Ігор Алексєєв пропонують парламенту визнати важливість ролі Нюрнберзького трибуналу в історії України.

Про це сказано в проекті постанови №7405 "Про заяву Верховної Ради "До 65 річниці Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями", зареєстрованому в Раді 30 листопада, повідомляють "Українські Новини".

Проектом постанови пропонується прийняти заяву парламенту, у якій він висловлює стурбованість і протест проти спроб деяких політиків, громадських діячів, політичних організацій і рухів применшити історичне значення для України міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі, який розпочався 20 листопада 1945 року.

На думку авторів проекту, деякі політики прагнуть до визнання СРСР рівною мірою відповідальним разом із Німеччиною за розв'язання Другої світової війни, а також реабілітувати і героїзувати колабораціоністів.

При цьому в пояснювальній записці депутати нагадують, що трибунал визнав винною в розв'язанні Другої світової війни тільки гітлерівську Німеччину.

Автори вважають прийняття проекту постанови необхідним у зв'язку з тим, що заява парламенту про результати трибуналу запобігає спробам їх історичної ревізії, перекручування і приниження ролі Нюрнберзького суду.

Як повідомляла "Історична Правда", аналогічну заяву минулого тижня одноголосно прийняла Державна дума РФ,

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.