Спецпроект

Симоненко пропонує Верховній Раді згадати про Нюрнберг так, як це зробила Держдума

Щоб не дати "деяким політикам визнати СРСР рівною мірою відповідальним разом із Німеччиною за розв'язання Другої світової війни, а також реабілітувати і героїзувати колабораціоністів".

Депутати Верховної Ради від фракції Комуністичної партії Петро Симоненко й Ігор Алексєєв пропонують парламенту визнати важливість ролі Нюрнберзького трибуналу в історії України.

Про це сказано в проекті постанови №7405 "Про заяву Верховної Ради "До 65 річниці Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями", зареєстрованому в Раді 30 листопада, повідомляють "Українські Новини".

Проектом постанови пропонується прийняти заяву парламенту, у якій він висловлює стурбованість і протест проти спроб деяких політиків, громадських діячів, політичних організацій і рухів применшити історичне значення для України міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі, який розпочався 20 листопада 1945 року.

На думку авторів проекту, деякі політики прагнуть до визнання СРСР рівною мірою відповідальним разом із Німеччиною за розв'язання Другої світової війни, а також реабілітувати і героїзувати колабораціоністів.

При цьому в пояснювальній записці депутати нагадують, що трибунал визнав винною в розв'язанні Другої світової війни тільки гітлерівську Німеччину.

Автори вважають прийняття проекту постанови необхідним у зв'язку з тим, що заява парламенту про результати трибуналу запобігає спробам їх історичної ревізії, перекручування і приниження ролі Нюрнберзького суду.

Як повідомляла "Історична Правда", аналогічну заяву минулого тижня одноголосно прийняла Державна дума РФ,

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.