Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ПЕРЕДАВ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ УРЯДУ

Інститут став не президентською, а урядовою структурою.

Президент Віктор Янукович ліквідував Український інститут національної пам'яті.

Про це йдеться в указі щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади від 9 грудня, розміщеному на офіційному сайті президента, повідомляє УП.

Іншим указом від 9 грудня Янукович створив Інститут національної пам'яті як науково-дослідну бюджетну установу при Кабміні.

Ліквідовані також Держкомітет з питань регуляторної політики та підприємництва та Держкомітет у справах національностей та релігій.

Крім того, ліквідовано Держкомітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Його функції покладено на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки та Державну інспекцію техногенної безпеки.

Розформовано також Вищу атестаційну комісію, поклавши її функції на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Проект указу президента про ліквідацію цих установ став відомий ще у вівторок.  

Учора заступник голови АП Ганна Герман назвала спекуляціями чутки про закриття УІНП .

"Інститут національної пам’яті отримає статус президентської структури. Щодо цього найближчим часом буде виданий відповідний указ Президента, - повідомила Герман. - Тому будь-які твердження про те, що Інститут національної пам’яті зникне, це є абсолютними спекуляціями".

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".