Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ПЕРЕДАВ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ УРЯДУ

Інститут став не президентською, а урядовою структурою.

Президент Віктор Янукович ліквідував Український інститут національної пам'яті.

Про це йдеться в указі щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади від 9 грудня, розміщеному на офіційному сайті президента, повідомляє УП.

Іншим указом від 9 грудня Янукович створив Інститут національної пам'яті як науково-дослідну бюджетну установу при Кабміні.

Ліквідовані також Держкомітет з питань регуляторної політики та підприємництва та Держкомітет у справах національностей та релігій.

Крім того, ліквідовано Держкомітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Його функції покладено на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки та Державну інспекцію техногенної безпеки.

Розформовано також Вищу атестаційну комісію, поклавши її функції на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Проект указу президента про ліквідацію цих установ став відомий ще у вівторок.  

Учора заступник голови АП Ганна Герман назвала спекуляціями чутки про закриття УІНП .

"Інститут національної пам’яті отримає статус президентської структури. Щодо цього найближчим часом буде виданий відповідний указ Президента, - повідомила Герман. - Тому будь-які твердження про те, що Інститут національної пам’яті зникне, це є абсолютними спекуляціями".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.