Спецпроект

Історію ОУН тепер можна повісити на стіну (+ карта)

у Львові відбулася презентація настінної карти "Організація Українських Націоналістів", виданої з ініціативи благодійного фонду "Україна-Русь" до 120-ї річниці з дня народження Андрія Мельника.

 

Президент фонду Ростислав Новоженець, презентуючи карту, зауважив, що карта ще раз розвінчує міф недругів України про те, що ОУН діяла виключно на західноукраїнських землях. Навпаки, за його словами, зібрані матеріали доводять всеукраїнський характер організації, яка, зрештою, відзначилася і далеко поза межами нашої держави.

На карті українських земель позначені штаб-квартири ОУН, концтабори та в'язниці, де утримувалися найвидатніші діячі організації, місця їх народження та загибелі, маршрути похідних груп тощо.

Також видання містить портрети та коротку інформацію про голів Організації Українських Націоналістів, починаючи від Євгена Коновальця. Тут є згадки про головних ідеологів, крайових провідників та головні конференції ОУН. Цікавою для читача може стати хронологія найвідоміших атестатів та ексів УВО та ОУН. Крім того, мапа містить і такі розділи, як створення ОУН, завдання і діяльність, розкол, діяльність в екзилі тощо.

Zaxid.net пише, що карта видана накладом 2 тис. примірників. Карту можна отримати у Фонді, або придбати у крамницях Львова: "Глобус", "Українська книгарня".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.