Спецпроект

Історію ОУН тепер можна повісити на стіну (+ карта)

у Львові відбулася презентація настінної карти "Організація Українських Націоналістів", виданої з ініціативи благодійного фонду "Україна-Русь" до 120-ї річниці з дня народження Андрія Мельника.

 

Президент фонду Ростислав Новоженець, презентуючи карту, зауважив, що карта ще раз розвінчує міф недругів України про те, що ОУН діяла виключно на західноукраїнських землях. Навпаки, за його словами, зібрані матеріали доводять всеукраїнський характер організації, яка, зрештою, відзначилася і далеко поза межами нашої держави.

На карті українських земель позначені штаб-квартири ОУН, концтабори та в'язниці, де утримувалися найвидатніші діячі організації, місця їх народження та загибелі, маршрути похідних груп тощо.

Також видання містить портрети та коротку інформацію про голів Організації Українських Націоналістів, починаючи від Євгена Коновальця. Тут є згадки про головних ідеологів, крайових провідників та головні конференції ОУН. Цікавою для читача може стати хронологія найвідоміших атестатів та ексів УВО та ОУН. Крім того, мапа містить і такі розділи, як створення ОУН, завдання і діяльність, розкол, діяльність в екзилі тощо.

Zaxid.net пише, що карта видана накладом 2 тис. примірників. Карту можна отримати у Фонді, або придбати у крамницях Львова: "Глобус", "Українська книгарня".

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.