Спецпроект

Історію ОУН тепер можна повісити на стіну (+ карта)

у Львові відбулася презентація настінної карти "Організація Українських Націоналістів", виданої з ініціативи благодійного фонду "Україна-Русь" до 120-ї річниці з дня народження Андрія Мельника.

 

Президент фонду Ростислав Новоженець, презентуючи карту, зауважив, що карта ще раз розвінчує міф недругів України про те, що ОУН діяла виключно на західноукраїнських землях. Навпаки, за його словами, зібрані матеріали доводять всеукраїнський характер організації, яка, зрештою, відзначилася і далеко поза межами нашої держави.

На карті українських земель позначені штаб-квартири ОУН, концтабори та в'язниці, де утримувалися найвидатніші діячі організації, місця їх народження та загибелі, маршрути похідних груп тощо.

Також видання містить портрети та коротку інформацію про голів Організації Українських Націоналістів, починаючи від Євгена Коновальця. Тут є згадки про головних ідеологів, крайових провідників та головні конференції ОУН. Цікавою для читача може стати хронологія найвідоміших атестатів та ексів УВО та ОУН. Крім того, мапа містить і такі розділи, як створення ОУН, завдання і діяльність, розкол, діяльність в екзилі тощо.

Zaxid.net пише, що карта видана накладом 2 тис. примірників. Карту можна отримати у Фонді, або придбати у крамницях Львова: "Глобус", "Українська книгарня".

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.