Спецпроект

Жінками, які осквернили Вічний вогонь, зайнялася міліція

Слідчий відділ Печерського райуправління міліції порушив кримінальну справу за статтею "Хуліганство" проти 32-річної жінки, яка брала участь у смаженні яєчні на Вічному вогні

Для неї обрано міру запобіжного заходу - тримання під вартою, повідомляє "УП.Київ" із посиланням на столичну прес-службу МВС.

Інші учасники злочину наразі встановлюються. Слідство по справі триває.

Крім того, МВС провела службове розслідування з приводу неналежного реагування на правопорушення працівниками міліції, які чергували біля пам'ятника "Вічної слави".

"16 грудня двоє інспекторів патрульної служби помітили чотирьох невідомих, які намагалися приготувати яєчню та сосиски на Вічному вогні, при цьому свої дії фіксували на відеокамеру. Правоохоронці зробили зауваження громадянам. Після короткотривалої розмови з патрульними четверо осіб зібрали свої речі та в супроводі наряду міліції залишили територію парку, а правоохоронці продовжили патрулювання", йдеться в повідомленні.

Однак через деякий час, скориставшись відсутністю вартових, учасники акції повернулися до пам'ятника "Вічної Слави" та знову почали смажити яєчню на Вічному вогні, зазначили в МВС.

Відео осквернення Вічного вогню, зняте його учасниками, дивіться тут

"За результатами розслідування начальник ГУ МВС у Києві Олексій Крикун підписав наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності п'ятьох працівників Печерського райуправління столичної міліції, з яких двоє звільнено з ОВС", йдеться в повідомленні.       

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.