Спецпроект

Жінками, які осквернили Вічний вогонь, зайнялася міліція

Слідчий відділ Печерського райуправління міліції порушив кримінальну справу за статтею "Хуліганство" проти 32-річної жінки, яка брала участь у смаженні яєчні на Вічному вогні

Для неї обрано міру запобіжного заходу - тримання під вартою, повідомляє "УП.Київ" із посиланням на столичну прес-службу МВС.

Інші учасники злочину наразі встановлюються. Слідство по справі триває.

Крім того, МВС провела службове розслідування з приводу неналежного реагування на правопорушення працівниками міліції, які чергували біля пам'ятника "Вічної слави".

"16 грудня двоє інспекторів патрульної служби помітили чотирьох невідомих, які намагалися приготувати яєчню та сосиски на Вічному вогні, при цьому свої дії фіксували на відеокамеру. Правоохоронці зробили зауваження громадянам. Після короткотривалої розмови з патрульними четверо осіб зібрали свої речі та в супроводі наряду міліції залишили територію парку, а правоохоронці продовжили патрулювання", йдеться в повідомленні.

Однак через деякий час, скориставшись відсутністю вартових, учасники акції повернулися до пам'ятника "Вічної Слави" та знову почали смажити яєчню на Вічному вогні, зазначили в МВС.

Відео осквернення Вічного вогню, зняте його учасниками, дивіться тут

"За результатами розслідування начальник ГУ МВС у Києві Олексій Крикун підписав наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності п'ятьох працівників Печерського райуправління столичної міліції, з яких двоє звільнено з ОВС", йдеться в повідомленні.       

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.