Спецпроект

Проти громадянина Щура, який хотів землі у замку Тустань, порушено кримінальну справу

8 грудня 2010 року за фактом незаконного проведення земляних робіт на об'єкті археологічної спадщини Сколівським райвідділом ГУМВС (Львівщина) порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України.

Про це повідомляє ВГО "Національний екологічний центр України".

У червні 2010 року співробітники Державного історико-культурного заповідника "Тустань" повідомили, що на земельній ділянці, яка розміщена в с. Урич Сколівського р-ну Львівської обл., з 27 травня по 9 червня 2010 р. гр. Щур Михайло Пилипович інтенсивними темпами здійснював земляні та будівельні роботи без дозволу на їх проведення.

На галявині Фестивалю "Ту Стань" Державного історико-культурного заповідника "Тустань" в межах охоронних зон пам'ятки виконані земляні роботи щодо зміни русла струмка Воронового.

Детальніше про конфлікт довкола "Тустані" читайте у розділі "Дайджест"

Про свої наміри змінити русло неодноразово усно заявляв Щур М.П. Метою земляних  робіт по зміні русла струмка була спроба змінити контур прибережної захисної  смуги, охоронний статус якої також заважав порушнику вести будівельні роботи.

Але земельна ділянка, на якій проведені земляні роботи, входить до території пам'ятки археології "Городище літописного міста Тустань", що підтверджується науково-проектною документацією "Коригування меж території Державного історико-культурного заповідника "Тустань" та визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток культурної спадщини в районі с. Урич Сколівського району Львівської області", розробленою Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень та затвердженою Наказом Міністерства культури і туризму України № 90/0/16-10 від 26.02.2010 р.

Результатом такого вчинку громадянина Щура М.П. стало порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.