Спецпроект

Нацбанк випустив монету, присвячену Качанівці і Тарнoвським

Національний банк України 29 листопада 2010 року ввів в обіг пам`ятну монету "Родина Тарнoвських" номіналом 10 грн. з серії "Славетні роди України".

Монета виготовлена зі срібла 925 проби, якість чеканки - "пруф", маса у чистоті - 31,1 г, діаметр - 38,6 мм, наклад - 10 тис. штук. Проба – Ag 925, повідомляє УНІАН.

На аверсі монети вгорі розміщено малий Державний герб України, напис півколом "Національний банк України”, внизу рік чеканки монети "2010", номінал – "ДЕСЯТЬ ГРИВЕНЬ" і зображено родове гніздо Тарнoвських - маєток у Качанівці, під яким напис, - "КАЧАНІВКА/ЧЕРНІГІВЩИНА".

На реверсі монети зображено найвідоміших представників роду: у центрі на орнаментальному тлі фігура Василя (молодшого), під якою роки його життя 1838-1899, зліва і справа - портрети з написами: «ГРИГОРІЙ/1788-1853» і «ВАСИЛЬ/1810-1866», вгорі розміщено герб роду і напис півколом «РІД ТАРНOВСЬКИХ».

Пам`ятна монета є дійсним платіжним засобом України і обов`язкова до прийняття без обмежень за її номінальною вартістю в усіх видам платежів, також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви і для переказів.

 

Довідка: Монета присвячена відомому українському козацько-старшинському роду, який прославився своєю меценатською і добродійною діяльністю і з якого походили відомі діячі Гетьманщини - сотники і полковники.

До нього належав Василь Тарнoвський-молодший, завдяки унікальній колекції якого було засновано Музей українських старожитностей у місті Чернігові.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.