Спецпроект

Нацбанк випустив монету, присвячену Качанівці і Тарнoвським

Національний банк України 29 листопада 2010 року ввів в обіг пам`ятну монету "Родина Тарнoвських" номіналом 10 грн. з серії "Славетні роди України".

Монета виготовлена зі срібла 925 проби, якість чеканки - "пруф", маса у чистоті - 31,1 г, діаметр - 38,6 мм, наклад - 10 тис. штук. Проба – Ag 925, повідомляє УНІАН.

На аверсі монети вгорі розміщено малий Державний герб України, напис півколом "Національний банк України”, внизу рік чеканки монети "2010", номінал – "ДЕСЯТЬ ГРИВЕНЬ" і зображено родове гніздо Тарнoвських - маєток у Качанівці, під яким напис, - "КАЧАНІВКА/ЧЕРНІГІВЩИНА".

На реверсі монети зображено найвідоміших представників роду: у центрі на орнаментальному тлі фігура Василя (молодшого), під якою роки його життя 1838-1899, зліва і справа - портрети з написами: «ГРИГОРІЙ/1788-1853» і «ВАСИЛЬ/1810-1866», вгорі розміщено герб роду і напис півколом «РІД ТАРНOВСЬКИХ».

Пам`ятна монета є дійсним платіжним засобом України і обов`язкова до прийняття без обмежень за її номінальною вартістю в усіх видам платежів, також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви і для переказів.

 

Довідка: Монета присвячена відомому українському козацько-старшинському роду, який прославився своєю меценатською і добродійною діяльністю і з якого походили відомі діячі Гетьманщини - сотники і полковники.

До нього належав Василь Тарнoвський-молодший, завдяки унікальній колекції якого було засновано Музей українських старожитностей у місті Чернігові.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.