Спецпроект

Від Аргентини до Казахстану. Де встановлено пам'ятники видатним українцям

У Придністров'ї - Мазепа, в Мінську - Пилип Орлик, у Хорватії - Франко, а в Копенгагені - посольство УНР. Плюс 65 пам'ятників і знаків на честь Шевченка в усьому світі.

На сьогодні пам'ятники, пам'ятні знаки та меморіальні дошки, присвячені видатним діячам української історії та культури України або подіям, пов'язаним з історією України, встановлено у 38 країнах світу.

Такі дані наводяться у матеріалах, підготовлених до парламентських слухань на тему "Українці в світі", що проходять сьогодні у Верховній Раді, повідомляє портал "Рідна країна".

Так, у 29 країнах встановлено 65 пам'ятників, пам'ятних знаків та меморіальних дошок на вшанування пам'яті Тараса Шевченка.

Упродовж 2008 року за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України" споруджено:

  • пам'ятники Тарасу Шевченку у Празі, Софії, Баку та м. Кам'янка (Придністровський регіон Республіки Молдова);
  • пам'ятник Івану Мазепі у м. Бендери (Придністровський регіон Республіки Молдова);
  • відкрито меморіальні дошки видатним українцям: Ярославу Стецьку і Ярославі Стецько у Мюнхені (Німеччина), Олені Теліги - у м. Подєбради (Чехія), Оксані Петрусенко у Казані (Росія), Маркові Вовчку, Івану Франку, Василю Сухомлинському, Паїсію Величковському у Кишиневі (Молдова) на будинках навчальних закладів, які названі іменами зазначених відомих осіб, Олександрові Митраку - у с. Кленова Свідницького району (Словаччина) тощо;
  • встановлено пам'ятні знаки жертвам Голодомору в Україні 1932- 1933 років у Варшаві й Кракові (Польща), Мюнхені (Німеччина), Будапешті (Угорщина), Буенос-Айресі (Аргентина);
  • встановлено меморіальні дошки на будинках, де розміщувалися перші Посольства УНР у Копенгагені (Данія) та Софії (Болгарія).

На даний час продовжується реалізація проектів із спорудження пам'ятників Тарасові Шевченку у Єревані (Вірменія), Римі (Італія), Астані (Казахстан), Вільнюсі (Литва), Оттаві (Канада), Хамруні (Мальта), Бричани (Молдова), Омську, Астрахані, Магадані та Петропавловську-Камчатському (Росія), Тулчі (Румунія), Нові Сад (Сербія).

Крім цього, опрацьовуються питання щодо спорудження пам'ятників Михайлу Грушевському у м. Холм (Польща), Івану Котляревському у м. Бендери (Придністровський регіон Республіки Молдова), Пилипу Орлику у Крістіанстаді (Швеція) та Мінську (Білорусь); Григорію Орлику у м. Нансі (Франція); Івану Франку у м. Ліпік (Хорватія).

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.