Спецпроект

Російський диспетчер дезінформував екіпаж Ту-154 Качинського - поляки

Диспетчери Смоленського аеродрому надавали пілотам польського урядового літака 10 квітня 2010 року невірну інформацію про правильність курсу посадки.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це йдеться у висновках польських експертів, які були надіслані російському МАК у вигляді зауважень до проекту рапорту причин Смоленської трагедії.

"(Екіпаж літака) був дезінформований про нібито правильний курс посадки", - зазначено в документі.

Польські експерти також зауважили, що працівник Смоленського аеродрому, який слідкував за посадкою польського урядового літака в його кінцевій фазі, "практично не мав досвіду в цій роботі".

За їх даними, за рік до катастрофи він виконував цю роботу лише сім разів, причому лише один раз - в умовах поганої погоди.

На думку польських аналітиків, надання диспетчером даних про курс, зважаючи також на значну похибку застарілих радарів аеродрому, мало вплив на "кінцевий результат польоту".

Нагадаємо, що у грудні минулого року польські слідчі вимагали заново допитати диспетчерів, які обслуговували посадку Ту-154 уряду Польщі - оскільки російська сторона несподівано анулювала їхні попередні свідчення.

Тоді Польща надіслала МАК майже 150 сторінок зауважень до проекту рапорту причин катастрофи у грудні минулого року.

МАК сьогодні оприлюднив остаточний звіт про причини катастрофи, в якому усю вину за трагедію поклав на польських пілотів, заявивши, що дії диспетчерів не були причиною катастрофи, яка забрала життя 96 польських громадян.

Сьогодні ж голова держкомісії Польщі з розслідування авіаційних інцидентів Едмунт Кліх спростував слова голови Міждержавного авіаційного комітету Тетяни Анодіної про свою участь у всіх важливих нарадах щодо розслідування Смоленської катастрофи.

"На жаль, це брехня. Мене не запрошували на жодну іншу зустріч, лише на ту, що відбулась у Смоленську, незважаючи на те, що звертався з таким проханням", - сказав він.

Кліх вважає, що росіяни навмисне вирішили швидко оприлюднити доповідь про катастрофи літака Президента Польщі Леха Качинського, щоб не включити в цей документ зауваження польської сторони.

Кілька днів тому Едмунт Кліх повідомив, що всі записи з радарів Смоленського аеродрому за 10 квітня 2010 року зникли.

***

Міждержавний авіаційний комітет - виконавчий орган 12 держав колишнього Союзу РСР з делегованих державами функцій і повноважень у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.