Спецпроект

Російські записи з радарів Смоленського аеропорту зникли - польські ЗМІ

У Росії зникли записи із радарів Смоленського аеродрому, які фіксували момент посадки польського літака, на борту якого був Президент Польщі Лех Качинський, 10 квітня 2010 року.

Про це повідомляє TVN24 з посиланням на власні джерела, інформує УНІАН.

За даними польських журналістів, диспетчер Смоленського аеродрому міг не бачити на радарі польського літака, коли він був за кілометр до початку злітно-посадкової смуги.

"Цієї інформації не можна офіційно підтвердити, бо у таємничий спосіб зникли теж записи із радарів", - зазначає TVN24.

Представник Польщі в Міждержавному авіаційному комітеті (МАК) Едмунт Кліх підтвердив, що польська сторона не отримала відповіді від росіян на прохання надати ці записи.

"Ми багато разів зверталися з таким проханням (...), але не отримали ні відповіді, ні записів", - сказав він.

TVN24 відзначає, що поляки також не отримали стенограми усіх розмов із диспетчерської вежі, зокрема, з мобільних телефонів, які дозволили би з`ясувати, хто у Москві дав дозвіл на посадку всупереч зауваженням диспетчерів.

За даними польських журналістів, росіяни офіційною причиною відмови назвали те, що поляки - попри незгоду МАК - опублікували стенограму розмов у кабіні пілотів урядового літака.

Нагадаємо, що 17 грудня глава польського уряду Дональд Туск назвав "неприйнятним" підготовлений російським МАК рапорт про причини Смоленської катастрофи, у якій 10 квітня 2010 року загинули 96 польських громадян, в тому числі Президент Польщі Л.Качинський.

Польська сторона надіслала майже 150 сторінок зауважень до 210-сторінкового документа росіян.

За даними Кліха, МАК планує опублікувати остаточний рапорт причин Смоленської катастрофи до лютого 2011 року.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.